Мальва Польова
2018-05-08 21:04:45
Філософія життя
Різне, Думки вголос, Цікаве
Знаєте, отак часом починаю філософствувати про вищі матерії... І це просто жесть. От до чого останні роздуми привели.
Всі ми маленькі мурашки у величезному світі, крутимося в коробках під назвою квартира, потім випльовуємо в повітря тони газового сміття, поки доберемося до іншої коробки під назвою офіс, де цілий день будемо комусь дзвонити, щось рахувати, щось складати, і це все задля того щоб заробити гроші, і бажано чим побільше, щоб купити собі нові коробки і новий хлам, який ми в них колекціонуємо. Вкінці дня ми знову запльовуємо повітря, повертаємося в домашню коробочку, просираємо вечори розглядаючи пікселі, тоді настає недовгий тривожний сон, де нас переслідують денні турботи. А зранку прокидаємося і з новими силами йдемо крутитися, щось рахувати, будувати, писати, продавати... І так по колу, роками. Періодично ми робимо відпочинок від звичних коробок, їдучи в приморські і красиві. Там 2 тижні вдаємо відпустку, хоча злощасні пікселі, які диктують нам закони життя і розповідають про ілеалізоване життя інших, все ще захоплюють нас. А по закінченні двох тижнів все повертається на свої місця.
І десь поміж отим всім сміттям і тонами непотрібної інформації, яка захоплює весь розум, ми намагаємося втиснути шматочки життя. Не існування, а життя. Ми іноді згадуємо, що довкола нас є живі люди, і що вони потребують уваги, а не лайків. Ми часом відкриваємо книжку-другу, і тоді потрапляємо в кращий світ хоч на трошки, бо підсвідомо втікаємо з цього. А ще, якщо пощастить, ми згадуємо, що таке краса і що вона існує. Або намагаємося пригадати, як це: думати своєю головою. Отоді виходить дійсно цікаво, але ти одразу стаєш фріком. Проте більшість часу ми крутимося між коробками, пікселями, тенденціями, нав'язаними кимось думками і непотрібними нікому висновками, зробленими навіть не нами.
До чого я веду? Життя триває лише тоді, коли ми наївно і щиро віддаємося моменту, робимо щось просте, але з любов'ю і захопленням, воно триває тільки в ті короткі секунди, коли нам перехоплює подих від недиктованих емоцій і щирих вчинків. А всі інші довгі години наш час просто втікає крізь пальці. Не губіть в собі життя.