Блог
Всі
ATTENTION, PLEASE!!!
Новини, Цікаве
ТАААК, УВАГА, ТЕРМІНОВО❗❗❗
Ви скоренько бвжите на мій інстаграм, СКОРЕНЬКО заходите на останній пост, і скореееееенько приєднуєтеся до тегу #чайникипишуть. Анастасія Нікуліна, авторка книги "Сіль для моря", запустила бомбезний марафон для тих, хто хоче, мріє і вміє/не вміє писати. Тому страшенно-престрашенно раджу всім приєднатися, залишився день! В неї на сторінці (@innspirit) є докладно все описано. Чекаю😊
Єєєєєєп!
Новини
I'm BACK!😈
Трохи видалила додаток, бо місця бракувало, але я вернулася, і навіть шось пробую писати, так що ждіть😅
2
16
Трохи захвату і трохи Дари
Новини, Цікаве
/*ААААААААААААААААААААА*/
Це був крик захвату, ага))
Отож, хтось можливо бачив мій інстаграм, але якщо ні... Пішла я вчора на презентацію нової книжки Дари Корній. "Сузір'я Дів" називається. Насправді я серйозно спізнювалася, десь на 20 хвилин, і боялася, що все пропущу. Звісно ж, розігналася! Та зустріч тривала дві з половиною години! При тому, що людей було не захмарно багато, серйозно. Якраз на одну повну бібліотечну кімнату.
Модератором була одна чудова дівчина, і виключно через її інсту я довідалася про презентацію. Не знаю, що би без неї робила! А загалом на зустрічі сиділи кілька букстаграмерів, ярі фанати книжок Дари і ще кілька письменників. Соромно, я їх не впізнавала...(
Було кілька людей, яких сама письменниця назвала бета-рідерами, і я собі тихенько і з захватом мріяла, що колись теж, можлииииииииииивооооо, прочитаю якусь її книжку перша! (Угу, так так, помрій)
Проте найважливіше, про що я хотіла написати. Знаєте, часто чула, що письменники, поети в житті розчаровують. Вони зовсім не такі, як на сторінках. Так от, Дара Корній - абсолютно геніальна жінка в тому плані! Мало того, що пише надзвичайно душевно, глибоко, романтично, цікаво і заплутано! Вона ще й дуже розумна, інтелігентна особа в житті. Серйозно, Дара увесь час жартувала, та водночас піднімала такі теми, пов'язані з історією України, що мурашки по шкірі бігали... І просто дуже приємна жіночка. Мабуть, буде моїм кумиром завжди!😋
Вірші
Всі
Сила
Не вірять люди в силу почуттів,
Чи то пак, в силу справжньої любові,
Та й ходять вічно втомлені і злі,
Покинуті, всміхнутися не годні.
Такі пішли тенденції, ще б пак!
Кому тепер потрібне щире слово?
Простіше чути те, що знаєш й так,
Ніж щось, що змінить нас і все довкола.
Так легко бути мудрим і крутим,
Філософом на кухні, депутатом(!),
Що знає, як зробити добре всім,
Але собі не може дати раду...
Та глибоко в душі згрубілих нас
Живе малеча, повна здивування!
Чудес чекаєм все життя, і час
Не зміг здолати того поривання.
Ми досі, попри всі замки й ключі,
Так хочемо обіймів і любові,
Бо нас, людей, прогрес ще не змінив,
І, сподіваюся, не зробить це ніколи!
Не вірять люди в щастя і любов,
Та лиш вони завжди керують світом.
Не гроші, влада, пристрасть і закон,
А те, що в нас, закопане в граніті.
Злякалися оголених сердець,
А сцени голих тіл - звичайна норма...
Відкрийте очі, вимкніть весь процес,
І помічайте врешті біле, а не чорне!
І хто завгодно скаже, що брешу,
Але ви визнайте: в душі, на "дні морському",
Ми вибір зробим в користь почуттів,
Підем за серцем, під гербом любові!
10
1
779
Натхнення
Десь блукає тихо-тихо,
Невловиме і тонке,
Сповнене примарних чарів
Те натхнення нетривке.
Ти біжиш за ним, полюєш,
Мов останній ловиш шанс,
А воно все вислизає
І бере на кпини нас!
А як тільки ти в турботах,
Й жити ніколи - примчить!
Заворушить, потормосить,
У спокої не лишить!
За наказом непоборним
Ти летиш, немов той птах,
До мольберту, пензля, ручки,
Щоб творить, інакше - крах!
То страшний маніпулятор,
Тиран і деспод! А хоча...
Ми б не бачили без нього
Краси і радостей життя.
9
0
926
Ладина-парадокс
Вона людина цілі
Й людина перешкод:
Сама себе руйнує,
Сама з землі й підводить.
Залежна від емоцій,
Обставин, звуків, слів.
Упевнена й мінлива,
Завжди на висоті!
У них таке буває,
В романтиків палких,
І хоч життя кидає -
Цінують кожен вдих.
Вона - ходячий імпульс,
Завжди ентузіаст,
Від краху до пориву,
То "дно", то "неболаз"...
Між депресивним болем
Невиплеканих мрій
І між безмежним щастям
Баланс знаходить свій.
А, може, не знаходить,
І вже давно здалась?...
Та ні, злітає знову,
Поламана й жива!
6
1
748
