Ірина Велика
                    2024-09-20 11:15:32
                 
             
            
            
            Челендж #факти_про_автора
            Думки вголос, Особисте
            
            Вітаю)
Вирішила підтримати челендж Анни Стоун на цій платформі. Тож, 
 #факти_про_мене
Почну з вподобань)
- Люблю історичні (документально підтверджені) факти з цікавинками та різними пікантностями, які приховувалися певний час, але були очікуваними. Тішуся, коли можу сказати: "... от я так і знала...")) 
- Щодо музики. Раніше мені було важливо слухати та розуміти текст пісні. Зараз це стало не важливо. Слухаю саме музику. 
- Читати, майже, не маю часу. Тому книжки слухаю. Різні. Від початку до кінця. Навіть, якщо не цікаво. Бо завжди хочу зрозуміти, що хотів мені донести автор. 
- Щодо фільмотеки. Люблю детективи. 
- Писати почала недавно. Точніше сказати, записувати думки та ідеї. А вигадувала їх з дитинства. 
- За освітами — бухгалтер, економіст та фінансист. Працювала саме за цими спеціальностями. 
- Народилася на межі зодіакальних знаків Риб та Овна. А зважаючи на те, що поява Змієносця внесла певні корективи у гороскоп, то з чистою совістю, обираю собі характеристики та прогнози, які сама схочу) 
- Саркастично-цинічна)) Була такою завжди. Тобто, це — не вікове)) 
- Люди втомлюють. А тупі — бісять. 
- Вже не мрію) Просто маю те, що хочу.
- О так. Вчитися люблю. Цікаво все нове. Навіть намагалася вчити китайську. Та "увімкнувся" Овен, набридло, кинула)
-)) Вважаю, що магії байдуже —вірять в неї чи ні. Вона — просто є.
- Ні, змій не боюся. Навіть не знаю, що написати про свої фобії. Зі своїми страхами я вже давно домовилася. Вони мене не чіпають, я не глузую з них.))
- Більш як двадцять років ми з чоловіком займалися племінним розведення середньо-азійських вівчарок. Вже і не перерахую, скільки собак перебуло в нашому дворі. Але були і особливі. Буду пам'ятати їх завжди.
Коти. Зараз їх у мене четверо)
- Так, завдяки Анні взяла участь у написанні «Босорки» та стала рекордсменкою))
- Змусити мене плакати неможливо. Було. Тепер плачу часто.
Дякую, Анно, за цікаву задумку. Сподіваюсь, що мій блог когось зацікавить)