4 Частина. "Щось містичне"
Через декілька днів хлопці знову зустрілися. Щоб поїхати в ліс
— Дай Бог здоров'я!
Крикнув Рон
— І тобі привіт.
Відповів Девід
— Томмі ще не повернувся?
Спитав Рон
— Начебто їде додому, чи що.
— Добре. Ну що? Поїхали!
— Так, поїхали...
Через деякий час юнаки приїхали до хатинки на дереві
— До речі! Я назвав ту горилу!
Сказав Рон
— Так? Як?
— "Горелонг" Так її звати.
— Добре.
Рон і Девід забралися на дерево
— Доречі, ти якось назвав тих "троллів"?
Спитав Девід
— Так... Я начебто говорив, ні?
Спитав Рон
— Ні, не говорив.
— Тоді... "Троллі"?
— Геніально!
Хлопці достали із портфеля їжі, після чого почали їсти
Неначе Горелонг побіжав на хлопців
— А-А-А-А
Разом закричали хлопці
— Що це?!? Що це?!
Кричав Девід
— Девід... Воно нас тут не достане.
Містична тварина виглядала, як горила тільки у неї були очі похожі на козячі. На кінцівках були гострі кігті, і в неї було чотири руки
Горилонг стрибав питаючись достати хлопців, але все було марно, тому він пішов геть
Хлопці на цьому не зупинилися, і тому рішили поїхати до струмка, але те що вони там побачили заставило їх підпригнути
— Ого! А він агресивний?
Запитав Рон
— Диви яка у нього хатина.
Сказав Девід
Хлопця підійшли ще ближче до тварини
— Привіт?
Спитали хлопці
— ???
Бобер підходив до хлопців
Рон рішив його погладити
— Ого!
Сказав Рон
Девід теж рішив його погладити
Хлопці дали бобру гриб поганку
Бобер залюбки з'їв гриб
— Ух ти! Клас!
Бобер ліг біля ніг хлопців
— Ти знаєш що це означає?
Спитав усміхаючись Рон
— Так.
Відповів Девід
Через декілька днів хлопці знову поїхали до струмка, але мали з собою "спеціальне" сідло
— Ого, що це у тебе?
Запитав Девід
— Це? Це сідло яке мені розробив мій дядько на заказ.
Рон усміхнувся
Хлопці під'їхали до струмка, і о чудо! Там був бобер
— Ура! Бобер.
Хлопці погладили бобра, і дали йому кору дерева
— Бобер двох метровий.
Сказав Девід
Як тільки хлопці присобачили сідло до бобра, то одразу помчалися по лісу
— Ого! Да нам ніякий Горелонг не страшний
Сказав Рон
— Ворона....
Щось або хтось знову дивися на хлопців з їхньою хатинки на дереві
—Мео алгт рлиокь.
— Дай Бог здоров'я!
Крикнув Рон
— І тобі привіт.
Відповів Девід
— Томмі ще не повернувся?
Спитав Рон
— Начебто їде додому, чи що.
— Добре. Ну що? Поїхали!
— Так, поїхали...
Через деякий час юнаки приїхали до хатинки на дереві
— До речі! Я назвав ту горилу!
Сказав Рон
— Так? Як?
— "Горелонг" Так її звати.
— Добре.
Рон і Девід забралися на дерево
— Доречі, ти якось назвав тих "троллів"?
Спитав Девід
— Так... Я начебто говорив, ні?
Спитав Рон
— Ні, не говорив.
— Тоді... "Троллі"?
— Геніально!
Хлопці достали із портфеля їжі, після чого почали їсти
Неначе Горелонг побіжав на хлопців
— А-А-А-А
Разом закричали хлопці
— Що це?!? Що це?!
Кричав Девід
— Девід... Воно нас тут не достане.
Містична тварина виглядала, як горила тільки у неї були очі похожі на козячі. На кінцівках були гострі кігті, і в неї було чотири руки
Горилонг стрибав питаючись достати хлопців, але все було марно, тому він пішов геть
Хлопці на цьому не зупинилися, і тому рішили поїхати до струмка, але те що вони там побачили заставило їх підпригнути
— Ого! А він агресивний?
Запитав Рон
— Диви яка у нього хатина.
Сказав Девід
Хлопця підійшли ще ближче до тварини
— Привіт?
Спитали хлопці
— ???
Бобер підходив до хлопців
Рон рішив його погладити
— Ого!
Сказав Рон
Девід теж рішив його погладити
Хлопці дали бобру гриб поганку
Бобер залюбки з'їв гриб
— Ух ти! Клас!
Бобер ліг біля ніг хлопців
— Ти знаєш що це означає?
Спитав усміхаючись Рон
— Так.
Відповів Девід
Через декілька днів хлопці знову поїхали до струмка, але мали з собою "спеціальне" сідло
— Ого, що це у тебе?
Запитав Девід
— Це? Це сідло яке мені розробив мій дядько на заказ.
Рон усміхнувся
Хлопці під'їхали до струмка, і о чудо! Там був бобер
— Ура! Бобер.
Хлопці погладили бобра, і дали йому кору дерева
— Бобер двох метровий.
Сказав Девід
Як тільки хлопці присобачили сідло до бобра, то одразу помчалися по лісу
— Ого! Да нам ніякий Горелонг не страшний
Сказав Рон
— Ворона....
Щось або хтось знову дивися на хлопців з їхньою хатинки на дереві
—Мео алгт рлиокь.
Коментарі