Іві Муррей
2023-06-12 17:22:31
Якись дивний наплив суму за, за... за чим же ж?
Думки вголос, Різне, Особисте
Ох, моя люба, до кінця вірна й незрадлива Лу. Важко зізнатись, що без тебе життя і зовсім перетворилося на пустир. Тепер часто мене опановує пароксизм. Ці сухоти, здається таки почали прогресувати й незабаром, я знову опинюся біля тебе, а ти знову владарюватимеш над мною. Часто, на пибудові я всідаюся в крісло-гойдалку, беру плед, кубинські сигари, а Пру прибігає до мене у твоїх туфлях, котрі на ній, ну геть не сидять.
Пробач мені, моя камеліє, моя дівчинко Сонця і тінявої Луни, я знову прагну повернути тебе до життя. Повернути ті дні, коли так ненавидів тебе. Повсюди я шукаю твій відблиск. Я безсилий, мила Лу, чарівна добродушна Лу... Знаходжу я тебе у дітях, котрі, здається, і зовсім зненавиділи й настільки віддалилися, що я не в праві наказати їм знову, полюбити мене...