Іві Муррей
2023-09-25 12:28:52
Цікаве, Думки вголос, Різне
Привіт, знову я повертаються до вас, тільки уже дев'ятнадцятирічною.
О, як би було прекрасно стати морем. Тихим, безшумним морем, де хвилі накочувалися щораз з новою силою і з новою потугою. Свинцеве, пінне море. О, та над ним би курликали та квилили чайки, а тоді тільки плюскіт і грайливі брижі, що розходились би над поверхнею рівномірного подиху моря, яке відчувши біль, погойдувалось, колихалось, хвилювалось, а тоді знову повертало допотопну рівновагу. Здається, звучить дуже романтично? А тільки уявити скелі, прибережжя, як в пориві сильної бурі, під час містралю, глибокодумного й сердитого містралю, що об'єднався б у танку із громовицею. У цю мить зринали на поверхню духи утоплеників чи тих, кого забрало нещадне Провидіння разом із колись розкішними суднами, вишуканим антикваріатом і тисячами безпечних життів.
Тисячі років в одній секунді виринули б на поверхню.
Ах, та сьогодні...я старію. Цікаво було б опинитися там, де тебе не любили із самого народження.
Сьогодні, у 22.00-й годині зійде зоря під моїм ім'ям. І як колись казала, проїжджаючи церкву Анни "Це моя церква, на мою честь", так і зараз можу собі уявити зорю. Думаю, вона буде тьмяна й непоказна. А може туман застелить полотном небо, де не буде жодної цяточки, жодного живого звуку. А мені ж так подобається, щоб вечір був осяйним. Ні, це пустощі... Учора, міс, ви проводжали свої 18 у далеке майбуття і воно вже не повернеться. Надіюсь, юна леді, ви знайдете в собі силу спекатись усіх страхів (ах, моя алітерація нестерпна), і почнете нарешті правильно розплановувати свій час, і заведете нарешті гросбух. І перестаньте зі себе корчити безталанну обірванку чи задрипанку.
Гидке дівча, без роду і племені, зі шпичакуватим і ущупливим язиком гострим на докори, ображена на цілий світ за таку ницу зневагу до себе. О, мені безсумнівно сподобався такий персонаж більше аніж романтичично–меланхолійна, в міру гордовита, не маючи належного досвіду роботи, чи правильності вести бесіди, ні того розсудливого вигляду та гострого розуму, що приходить з роками... Хто я?