Natalie Okhrimenko

2020-03-30 09:49:34

Коли стаєш дорослішим

Цікаве, Особисте, Думки вголос

Ти починаєш дивитись на світ іншими очима і сприймати його інакше, коли стаєш дорослішим. В кожного поняття цього слова різне, але в мене це, коли: — коли починаєш замислюватись над тим, що буде завтра, а не думати "що буде, то буде"; — коли менше строїш планів на майбутнє, тому що ніхто незнає, що може трапитись завтра; — коли менше мрієш, а колишні мрії або зникають, або стають більш приземленими; — коли менше проводиш часу в мережі, тому що розумієш, що це просто марнує твій час; — коли відмовляєшся від деяких звичок, думаючи про те, ким ти станеш через них; — коли закінчуєш старі проекти, а не розпочинаєш нові, які стануть старими незакінченими; — коли менше заводиш нові знайомства, бо знаєш якої підлості можна очікувати від людей; — коли голова більше заповнюється думками про те, як стати кимось значимим в майбутньому; — коли перестаєш жалітися комусь на своє нещасливе життя, тому що розумієш, що винен в цьому лише ти сам; — коли менше ділишся своїми проблемами, бо вони твої, а не чиїсь; — коли частіше болить голова, тому що в ній багато різних думок і тем для роздумів; — коли ти з розумінням ставишся до когось і його проблем, але не чекаєш такого ж розуміння у відповідь; — коли в тебе є лише кілька близьких людей яким ти довіряєш, але довіряєш не повністю, бо кожен з них колись пошатнув твою довіру до них; — коли інші люди починають тебе менше хвилювати, тому що ти їх не хвилюєш взагалі; — коли менше проводиш часу за телефоном, а більше читаєш книг і іншої літератури; — коли слова інших перестають бути для тебе важливими; — коли ти починаєш розплановувати твій час, тому що занадто багато його було вже втрачено; — коли більше часу витрачаєш на себе, а не на когось; — коли перестаєш згадувати, якісь моменти з минулого, тому що ти живеш у теперішньому; — коли перестаєш шкодувати про щось не сказане, чи не зроблене, тому що момент втрачено і вже нічого не змінити; — коли перестаєш нагадувати собі про свої помилки, тому що зараз вже не вважаєш це помилками; — коли перестаєш плакати, тому що сльози нічим не допоможуть; — коли перестаєш повишати голос і стаєш менше дратуватись, бо це зайві проблеми, яких і так вистачає; — коли тобі стає байдуже на те сам ти чи оточений людьми, тому що це для тебе вже не має особливого значення; — коли тебе при роботі не відволікають інші звуки, тому що ти відключаєшся від світу і зосереджуєшся на тому, що робиш; — коли не ниєш, тому що в тебе повно тяжкої роботи, і не важливо фізичної, чи розумової, а просто мовчки ідеш виконувати її; — коли починаєш розуміти, що твої моральні принципи до сраки, тому що вони нікому не потрібні, власне і тобі також; — коли читаєш текст і не перечитуєш його ще раз, тому що думав про своє і не запам'ятав про що там йшлось; — коли навчаєшся посилати людей чим подальше від себе, якщо ти їм потрібен для чогось конкретного; — коли можеш перенести біль зціпивши зуби, не видаючи жодного звуку і не проранивши сліз; — коли дуже важко, не йдеш плакатись в подушку, а просто переживаєш цей момент; — коли ти не уникаєш серйозних розмов, а перший розпочинаєш їх; — коли ти не переступаєш через себе і змовчуєш, а говориш і відстоюєш свою гідність; — коли розумна критика стає для тебе важливішою за голосну похвалу і лестощі; — коли починаєш хотіти спокою, а не гулянок до ночі; — коли ти лягаєш спати в 22:00 не тому що нічим зайнятись, або ніхто не пише, а тому що втомлений і не хочеш ні з ким говорити; — коли лягаєш спати вдень не від того, що не спав пів ночі, а просто тому що хочеш спокійно відпочити; — коли говориш те що думаєш, не зважаючи на те, як це вплине на стосунки з людиною; — коли перестаєш сваритись з батьками не тому що поважаєш їх і думаєш, що вони праві, а тому що не хочеш витрачати час на сварки, які не дадуть ніякого результату; — коли не звертаєш уваги на те, що на тебе повисили голос, і сам говориш спокійно; — коли перестаєш влазити в чиїсь конфлікти, тому що зайві клопоти тобі ні до чого; — коли залишаєшся вдома не тому що тебе ніхто не зве, а тому що ти не хочеш нікуди іти; — коли мовчиш не тому що тобі немає що сказати, а тому що ти не бачиш сенсу щось комусь доказувати; — коли не хочеш бути в центрі уваги, віддаючи це право комусь іншому; — коли не берешся за якусь справу не тому що боїшся відповідальності, а тому що не збираєшся витрачати свій час на чиїсь обов'язки; — коли заварюєш собі чай, спочатку не п'єш його, тому що гарячий, а потім тому що холодний; — коли більше говориш сам з собою, ніж з кимось; — коли перестаєш шукати в собі недоліки; — коли не думаєш, що може хтось зробить, а виконуєш сам; — коли перестаєш шукати виправдання своїм вчинкам; — коли перестаєш вважати когось прикладом для наслідування; — коли перестаєш порівнювати себе з кимось; — коли стаєш собою; — коли починає подобатись бути собою; — коли подобається бути собою; — коли не хочеться бути кимось. В кожного цей список різний. В когось набагато більше, або набагато менше пунктів. Багато чого, я залишила не сказаним, тому що це особисте. Цей список можна продовжувати безкінечно, адже скільки людей, стільки й думок і поглядів.