Серафім
2024-09-22 18:29:26
22.09
Думки вголос, Особисте
Ця пустота не заповниться ніколи...
Знаю, бо я намагався заповнити її іншими членами своєї "сім'ї". Але ніхто не любив мене так сильно, як ти...
Ти приходиш іноді у сни. Усміхаєшся мені.
Дякую. Дякую, за тепло, що даруєш через світи і роки.
Іноді люди йдуть... Подалі ніж нікуди. Туди, де їх не дістати. Цікаво, полюбив би ти мене таким чи ні... Складно. Складно сказати, але я люблю тебе і пам'ятаю. Always and forever.