Серафім
@_Seraphim_
Двічі народжений
Блог Всі
22.09
Думки вголос, Особисте
2
159
Якби
Цікаве, Думки вголос
4
2
153
Вона
Цікаве, Думки вголос
7
115
Книги Всі
Вірші Всі
Самоспоживання
Вони кохали, справді, так Я бачив вже таке кохання Що навіть молі крила змах Міг розпочати їх прощання Вони сміялись, мабуть, так Мабуть сміялись до нестями І поки я рахую такт Вони мінялися томами І звідси все в них почалось Що я не певна, я не здатна Що я не вмію - не збулось "А я лиш, крихітко, безтактна Не знаю, як кохать, еге ж Не знаю, як себе зцілити І хай небес не знаю меж Ти спробуй, мила, полюбити Все те нутро моє криваве Всю ту злютівшу глибочінь Ми побудуємо щось стале Ти тільки завтра відпочинь Сьогодні ми з тобою в купі А завтра - може вже і ні Ти не вловила, чи що, суті? Ми всі погрузли у брехні" Ти знову плачеш, моя мила Ти знову рвеш себе як шмата Таку людину полюбила Але не виявилась здатна Стерпіти ти її "любов" Стерпіти те її "кохаю" У мене в жилах стине кров Коли на вас я знов зітхаю Мені так страшно, так, мабуть Я дивлюся на це "кохання" І знову світиться мій путь Прямо у самоспоживання
1
0
36
Ти пішов (Яну) 3
Ти пішов подалі ніж в нікуди Як мені до тебе дотягтись? Тут ні Біблія, ні ваші чорт Талмуди Нафіга вони мені здались? Тільки б далі, а не забуття Мені страшно. Запах, доторк рук Найбільш ніжні за моє життя Найбільш теплий твого серця стук Я б хотів до нього доторкнутись І зігрітись раз і назавжди Всім єством до нього пригорнутись Наче ми єдине ціле. Розкажи Ну як ти? Як же та любов Та що є яскраво-пламениста Увійшла спокійно в мою кров Так, що інша просто стала прісна Несмачна, гидотна рідина Наче ртуті літр вона ввібрала Я скучаю, милий, та пора Ти заходь, хоча, завжди я мала Але зараз, я тебе чекаю І лягаю спати з побажанням Я тебе зустріти мушу, маю З ніжним колисковим позіханням
1
0
57
Ти пішов (Яну) 2
Ти пішов подалі ніж в нікуди Твій розсіявся туманний силует На своїх плечах ти виніс груди По землі розсипаних касет Я сміявся в слід тобі несміло Не очікував на швидкий твій прийом Вже не так мені боліло тіло Вже не так, але стоїть ребром Те питання душить мої зв'язки Як мені без тебе не тужить? Як мені чекати в житті казки Коли я не вмію зовсім жить... Лиш існую, Яне, я існую Але сенсу в цьому геть нема Плачу знову гіркими, сумую Мрію доторкнутись до чола Ти ж мене так не навчив у шахи А я так хотів і досі хочу Прошу, милий, забери ці шафи Всі про тебе спогади я множу За тобою сльози проливаю Шостий рік іде, а я в воді Як мені тебе пустить - не знаю Як, коли все стогне по тобі?
1
1
55