Блог
Всі
8 березня
Цікаве, Думки вголос
В цей визначний день для феміністичного руху не можу не згадати про талановиту правницю, неймовірну жінку і віддану ідеї суддю Верховного суду США Рут Бейдер Гінзбург.
Колись, коли я вперше почув про цю жінку, я був жиро вражений її силою духу та міцністю.
Для контексту: вона була одною з перших авторів прецедентів (судових рішень) пов'язаних з дискримінацією за статтю.
Хотілось би досягнути чогось такого і ввійти в історію так само як і Рут Бейдер Гінзбург!
#СловаВідСерця
2024
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Мені здається, всі слова, що можна сказати і побажати вам вже сказали інші, значить я лиш ехо їх голосів. Але мене це не лякає і не тривожить.
Живіть це життя наче воно у вас останнє, люди інколи забувають про це.
Дорожіть рідними, які справді вас люблять, але сім'я, то не завжди батьки чи кровні родичі.
Любов не про мистецтво володіти кимось, любов про інше.
Будьте добрішими, самі до себе, бо немає нікого більш травмованого і ображеного на світ створіння, ніж ваша внутрішня дитина.
Віддайте пошану нашим воїнам. Пам'ятайте про наших полонених.
З Новим роком.
І хай буде мир.
Слава Україні!
5
94
Книги
Всі
Вірші
Всі
Про кохання
Ловлю наші тіні по дряхлим провулкам.
Моє натхнення підвладне окуркам.
Шукаю спомини із рання.
Хоча з забуття сочиться життя.
Я не шукаю чужих силуетів,
Та з-поміж тих старовинних куплетів
Приходь до мене (до себе) на зустріч.
В долонях любові - є для нас участь.
І солодко, знаєш буває і гірко,
Але гортайся скоріше сторінко.
Туди де немає влади і жалю,
Туди де не місце страху кинджалу,
Туди де ми з тобою такі буденні,
Замучені, трохи мабуть не певні
У тому чи жити нам чи все-таки ні.
Чи варто псувати нам руки в багні?
Не певні, але все ж такі живі:
Такі витривалі і молоді,
Такі соковиті, такі п'янкі.
Наче перші обійми нічні на зірковому тлі.
2
0
34
22:30
Десять чортових годин.
Тридцять чортових хвилин.
Я вважаю, що один
Не зупиню часу плин.
Полотно в дірках від куль,
Що зробити - ідей нуль.
Тільки це не полотно,
А серцеве це рядно,
Але ти мене кохаєш.
З-поза ранку ти згадаєш,
Як цілую твої губи.
Як тягну я свої руки
До обличчя наче це
Не обличчя, не лице,
А найбільше зі скарбів.
Знаєш, серед полюсів
Є не тільки мінус-плюс.
В голові вже наче струс,
Але все ще пам'ятаю
Я люблю і я плекаю
Спогади про ті цілунки.
Про інтимніші дарунки -
Ті твої рукостискання.
Та ніжніші коливання
У мою дурну сторонку.
Я не знаю душі ковку,
Але знаю, що люблю.
І ніяк не повторю
Доторки: зірок лушпиння.
Наче свято вознесіння
Кожна зустріч і бентега.
Очі котяться до неба -
Бачать там твій тільки образ.
Присвячується рідній.
1
2
46
20 (Сама)
На п'ятки наступають 20 років.
Відмучалась, а може прожила?
Тут кожен рік минає як за два.
І ось мені нарешті 40 років.
Прийшла весна і квітнуть тут тюльпани,
А на душі лиш стогін та журба,
Яких я так ховаю крадькома.
Перекриваю всі свої я крани.
З надією, любов'ю і життям.
Лишаю лиш холодний відчай.
І тільки ходжу як розумний слідчий
По попелу. З моїм же забуттям:
Сміюся перед матір'ю та й годі.
Сміюся перед батьком - край свободі.
Сміюся перед світом. Тут - тюрма,
А за стіною тільки пустота,
Що дихає у мені у скроні.
Ламаються і кришаться долоні.
Я тут одна. Я тут одна. Сама.
5
0
116
