Серафім
2024-07-27 22:26:22
Вона
Цікаве, Думки вголос
1:20
кожне відлуння її сміху давало мені надію на новий день.
я сміявся разом з нею, оскільки я дійсно хотів аби цей день був.
аби я існував в цьому дні. аби вона існувала поруч зі мною, в мені. в нашій спільній фрустрації.
в спільному баченні і не баченні звичних речей.
хотілось сміятись ще дуще і дуще, допоки сміх, чи то вже регіт, не заповнив би всю черепну коробку. всю країну. весь світ. цілу галактику.
хотілось бути в моменті і гратись з барвами її голосу, руками залазити в кожну його ноту, в кожну паузу, в кожний тон...
вона була не проти.
вона вміла сміятись. а я не дуже вмів жартувати, тому кожний її сміх вважав перемогою.
маленьким призом за ще один прожитий день.
чорт забирай, яким маленьким... просто невимовно великим і яскравим.
таким яскравим, що було боляче дивитись.
таким, яким має бути сміх.
її сміх був найкращим в моєму житті сміхом.
був сміхом, який давав надію на завтра.