Чому Він
Думки вголос, Особисте
Мене тут запитали, за що я Його люблю. Чому Він?
За мужність. Може не зовсім у загальному сенсі, але в моєму: за те, що він визнає свої помилки коли не правий і пробачає мої. За те, що ми завжди можемо поговорити, навіть коли мої емоції збивають з ніг.
За принципіальність, будь то робочі моменти, стосунки чи погляди. Він вірний собі.
За турботу. Коли ти відчуваєш підтримку й піклування і від цього стає краще, легше. Не зможу це пояснити, але він вміє дивовижно підтримувати. Не жаліти, а саме розкласти все по полицях, або розсмішити, щоб переключити увагу, розвеселити, розрадити. Для мене це - безцінно!
За почуття. Коли ти бачиш його ставлення до батьків. Коли ви говорите про сім'ю і ти розумієш на скільки людина готова віддавати. Махнути рукою на весь світ і зосередитись на власному маленькому світові. Вдома.
За педантичність. Навіть якщо її інколи багацько.
За ласку не на показ. Коли це залишається лише між нами, стає нашим.
За інтелект. Я люблю слухати його історії з роботи, люблю бачити, як він вирішує питання і проблеми. Люблю його в моменті заглиблення у справи. Особливо у ці моменти.
За почуття гумору. Дивне, інколи зрозуміле лише нам двом, але не завжди. Таке, яке здатне рятувати, коли погано і сумно...
Чесно? Він закритий, вередливий, впертий, з дивним почуттям гумору і принципами.
І напевно є кращі. Простіші.
Але який у цьому сенс, якщо в ті дні, коли ми не поруч, я рахую хвилини?