No5
Вчимо ми іноземні мови, Щоб легше було в світі жить. І щоб ні слова не забути, Повторюєм їх кожну мить. У них ми прагнем ідеалу, Хочемо буть, як носії. Але про рідну українську Все рідше згадують малі. У нас уже панує суржик. І "більшає" він кожну мить! І поки всі цього не збагнуть, Не вдасться нічого змінить...
2019-05-13 14:47:16
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Asteriya
Правда чистісінька. Шкода, що люди цього справді наче не замічають 😔😔
Відповісти
2019-05-13 15:21:23
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13339
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2859