Як же я люблю...

Aila

Як же я люблю осінні вечори! І світлий промінець, що падає на хати, І захід сонця край високої гори... Завжди ці вечори я буду пам'ятати. Ох, як же я люблю свій рідний край! За ці ліси, поля ці неозорі, За цей веселий чистий небокрай... За це усе я щиро вдячна долі!

2018-11-09 16:27:20

Інші вірші поета

Мрії Друзі До літа Сніг

Інші поети

rocusan

@rocusan

Ren

@Panda_4010

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1673

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1252