Як же я люблю...
Aila
Як же я люблю осінні вечори! І світлий промінець, що падає на хати, І захід сонця край високої гори... Завжди ці вечори я буду пам'ятати. Ох, як же я люблю свій рідний край! За ці ліси, поля ці неозорі, За цей веселий чистий небокрай... За це усе я щиро вдячна долі!
2018-11-09 16:27:20
7
0
Інші вірші поета
Мрії До літа Моєму брату No5
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2060
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487