Як же я люблю...
Aila
Як же я люблю осінні вечори! І світлий промінець, що падає на хати, І захід сонця край високої гори... Завжди ці вечори я буду пам'ятати. Ох, як же я люблю свій рідний край! За ці ліси, поля ці неозорі, За цей веселий чистий небокрай... За це усе я щиро вдячна долі!
2018-11-09 16:27:20
7
0
Інші вірші поета
До дня Вишиванки Мрії До літа Друзі
Інші поети
Enok Mayeny
@Enok_Mazino_Mardukg
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2460
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790