Містична Ніч
Світло із вікон,
У кімнаті купа портретів й жодних ікон.
На столі солодке біле,
Ось, що єднало нас тієї ночі.
Я часто заглядав у твої блакитні ясні очі!
Навколо був безшумний ліс.
Та у домі тому ми були одні.
Поруч було вогню тління,
Біля нас картина,
Формату бісероплетіння.
У голову вдаряло солодке вино,
А плечі мої огортало твоє тепле руно.
Ти не така як усі,
А ще й фанатка Вавилона.
Хочеш щоби я був,
Вічним гостем твого лона.
Ти добірка загадок,
Але як на мене - це доволі ОК.
Над головою на стіні,
Висіла золота підкова,
Що дарувала малі неясні тіні.
У вікні раптово бачу лишень голі пні.
На твоїх губах була чорна помада,
Хоч ти чорного не любиш,
Солодкий поцілунок,
Заради нього своє життя,
Вже точно згубиш.
Але щось ось тут не так!
В полум’ї у коминку,
Змінився колір на багряний.
На плечі у тебе дивна синя руна,
У очах відтінок сірий,
Того ще не було зо півгодини тому.
І нарешті розумію,
Що потрапив до полону,
Якогось лиха невідомого,
Що свої наміри ще не сформувало…
У кімнаті купа портретів й жодних ікон.
На столі солодке біле,
Ось, що єднало нас тієї ночі.
Я часто заглядав у твої блакитні ясні очі!
Навколо був безшумний ліс.
Та у домі тому ми були одні.
Поруч було вогню тління,
Біля нас картина,
Формату бісероплетіння.
У голову вдаряло солодке вино,
А плечі мої огортало твоє тепле руно.
Ти не така як усі,
А ще й фанатка Вавилона.
Хочеш щоби я був,
Вічним гостем твого лона.
Ти добірка загадок,
Але як на мене - це доволі ОК.
Над головою на стіні,
Висіла золота підкова,
Що дарувала малі неясні тіні.
У вікні раптово бачу лишень голі пні.
На твоїх губах була чорна помада,
Хоч ти чорного не любиш,
Солодкий поцілунок,
Заради нього своє життя,
Вже точно згубиш.
Але щось ось тут не так!
В полум’ї у коминку,
Змінився колір на багряний.
На плечі у тебе дивна синя руна,
У очах відтінок сірий,
Того ще не було зо півгодини тому.
І нарешті розумію,
Що потрапив до полону,
Якогось лиха невідомого,
Що свої наміри ще не сформувало…
Коментарі