Спогад після Сну
Після Знайомства
Розлучення
Після Розлучення
Віра в Бога
Сон
Думи після Сну
Довгоочікувана Зустріч
Після Зустрічі
Розлучення
Минали дні й минали ночі,
Минали літо, осінь,
Наші власнії роки,
Усе було ніби гаразд,
Але я, бачив як гасло,
Полум'я моєї власної душі.
Ми поступово розійшлися.
Хоч ти благала розпочати знову,
Та я на всі твої прохання,
Відповідав лиш - "Ні!"
Від мене було чути позіхання, Нерозуміння й зітхання,
І зникло вже моє кохання.
Зникли мої почуття,
Мене ніби підмінили,
Не потрібна була мені із тобою,
Вже сім'я. Занадто це складна затія,
Для того у кого душа як лілія,
Що залежить від чогось.
Ти казала обирати між тобою,
Та мистецтвом.
Я натомість вибрав друге!
Ти пішла в сльозах вигукуючи,
Що кохала мене більше,
За будь-кого в житті,
Що хотіла аби були діти,
У нашій майбутній сім'ї.
Ти казала, що я сенс твого життя,
І, що ми пов'язані долею,
Як ось те, мамине шиття.
Ти благала розпочати все спочатку,
Та доля вже поставила,
У наших стосунках,
Свою власну фатальну печатку.
© Віктор Алексєєв,
книга «Привид Минулого».
Після Розлучення
Коментарі