Сьогодення
Усі повстали та пішли вперед
Стріляє кулями у нас ворожий кулемет,
А ми ідемо далі,
Й бачимо як палають вогнями колишні катівні,
Як здалеку лунають пісні, що співають ранішні півні
І йдемо ми до їхнього палацу,
Що весь із золота, діаманту та смарагду,
А біля нього екзотичні рослини розкішного саду,
Та щасливі їхні сім`ї
Це ще більше обурює нас,
І ми остаточно нищимо весь той палац.
Не стало усієї тієї недо-влади,
Бойовиків, що залишились,
Було покарано за рівнем держзради,
І тепер ми утворюємо нові державні органи,
Установи й засади,
Де займати їх вже будуть звичні люди-громадяни,
А не чиїсь друзі й де кожен знає,
Що у країні мрій, нема кінця для здійснення справді добрих мрій...
Стріляє кулями у нас ворожий кулемет,
А ми ідемо далі,
Й бачимо як палають вогнями колишні катівні,
Як здалеку лунають пісні, що співають ранішні півні
І йдемо ми до їхнього палацу,
Що весь із золота, діаманту та смарагду,
А біля нього екзотичні рослини розкішного саду,
Та щасливі їхні сім`ї
Це ще більше обурює нас,
І ми остаточно нищимо весь той палац.
Не стало усієї тієї недо-влади,
Бойовиків, що залишились,
Було покарано за рівнем держзради,
І тепер ми утворюємо нові державні органи,
Установи й засади,
Де займати їх вже будуть звичні люди-громадяни,
А не чиїсь друзі й де кожен знає,
Що у країні мрій, нема кінця для здійснення справді добрих мрій...
Коментарі