Бабуся

Настя Головко

Із дня народження, В моє життя ввійшла бабуся, ця мила,рідна й чарівна людина. Моя бабуся-ангел охоронець, моєї долі і мого життя. Ця добра,лагідна й порядна жінка,це вчитель долі і щасливого життя. Моя бабуся вчить мене на світі жити. Дотримуватись правил жорстокого життя,за це я вдячна їй уклінно й нехай бабуся буде навіка.

2018-04-30 12:12:50

Інші категорії

Любовні Сумні вірші Для підлітків Історичні Пейзажні Соціальні

Інші поети

Тесса

@caxxap16

Moi

@Moi_2000

Eman Adel

@HeyThereEmmie

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6238

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5508