Тиша(Де кожен жити би хотів)
Анжеліка Віштак
Де кожин жити би хотів, Цвітуть луги,каштани. І в тій хатинці,попід гаєм, Де ненька виховала нас, Ми сидимо,зітхаєм. І тиша... Де кожен жити би хотів, Цвітуть луги,каштани. Але немає тих світів. Є тільки ми із вами.
2020-11-12 16:56:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анастасія Радковська
🤤🤤🤤
Відповісти
2020-11-17 16:30:53
Подобається
Інші категорії
Філософські Радісні вірші Привітання Для дітей Соціальні Ода
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168