Буктрейлер
Епізод 1
Епізод 2
Епізод 3
Епізод 4
Епізод 4
14 лютого 1981 року Костя і Катя одружилися.  Вони здавалися найщасливішою парою в усьому світі.  Незрячий Костя і бездушна Катя багато чого навчилися одне в одного.  Катя навчила Костю дивитися на світ по-справжньому, розповідаючи і описуючи все навколо, а Костя навчив Катю відчувати вітер, відчувати дощ, відчувати сонце і відчувати життя.  Вони лежали на свіжій ранковій траві, насолоджуючись своїм щастям.  Вона пестила його волосся найніжнішою рукою, а він бачив в ній все найкрасивіше і зворушливе.  Тверда і недбала на вигляд дівчина виявилася еталоном жіночності, а чоловік з обмеженими можливостями виявився чоловіком, що вміє жити по-справжньому.

Йшли роки і з кожним роком любов Кості і Каті міцніла, підживлюючись сімейним вогнищем.  Вони стали одне для одного сходом.  Він розумів, що ні з ким так не дихав, а вона розуміла, що ні з ким так не ладила. Вони дбайливо піклувалися про свою сім'ю. Коли він засинав на дивані у вітальні, вона вкривала його пледом, а він щоранку приносив їй каву зі свіжою квіткою в ліжко. У їхньому домі завжди було по-особливому затишно.  До речі, Вуглик теж став членом цієї прекрасної сім'ї...

Костя і Катя дожили і до сьогоднішнього дня.  Кості зараз 75 років, а Каті 69. Вони живуть в мирі та злагоді.  Коли я спостерігаю за цією неймовірною парою, милуюся і захоплююся ними.  Вони виходять разом на прогулянку, тримаючись за руки і так мило посміхаються, ніби тільки вчора познайомилися.  Їхні діти й онуки пишаються ними і в усьому беруть приклад зі своїх предків.

Ось як буває в житті.  Чи то завдяки кав'ярні «Валентіно», чи то завдяки Святому Валентину, чи то завдяки долі, життя раптово звело двох, абсолютно різних, людей, але з однією однаковою здатністю — умінням любити душею.

Звертаючи увагу на зовнішність, ми не бачимо справжньої сутності людини.  Багато людей вважають зовнішні фактори мало не найголовнішим критерієм відбору супутника життя, але насправді, полюбити зовнішню красу - дуже згубна справа.  Краса ж не вічна штука.  Сьогодні вона є, завтра її немає.  Коли вона випаровується, людям залишається лише змиритися і жити з тим, що є.  Деякі навіть впадають у відчай, дорікаючи собі неправильним вибором супутника життя, адже далеко не кожна, гарна зовні людина, блищить внутрішньою красою...

© Ашанія ,
книга «Сліпе кохання».
Коментарі