Шерл уже сиділа на своєму місці великого шатра цирку, Ренет і Джеймс, ледь долаючи сум'яття від її вигляду, зайняли місця поруч.
Вистава почалася, але Шерл не могла відвести думки від книги, яку забув загадковий хлопець.
Х тож це всеж таки був, його лице здається мені знайомим я вже точно десь його бачила, але зараз іде виступ потім спробую згадати деж я вже його бачила - шерл глянула на книгу а потім знов зосередилась на виставі.
Коли вестава завершилась, друзі вирушили до коледжа по дорозі стараясь випитати в Шерл щож всеж таки сталось з нею.
То ти нам вже нарешті скажеш що с тобою трапилося і чому ти вся в синцях ?
Я вже казала, просто невелика драка -скептично сказала шерл.
Це ні чого не обясняє розкажи все як є і звітки ти взяла цю книгу я точно помятаю що ти з собой ніяких книг не брала -насупившись сказала ренет.
Добре, добре, я розповім, якщо ви так хочете, я відволіклася на якийсь там прилавок уже й не пам'ятаю ну і буковим зором я побачила якусь групу хуліганів вони знущалися з якогось там маленького хлопчика ну а я за справедливість не могла пройти повз тому втрутилася і вихопила квиток у одного хулігана ну і зав'язалась бійка я їх там усіх розхитала, але один усе ж таки проскочив мені за спину й ударив мене по голові ну і я знепритомніла, а коли опритомніла, то побачила дивного хлопця, що сиділи на лавці, в нас із ним був короткий діалог, він пішов і залишив свою книжку, і я вирішила її підібрати - Упродовж усієї розповіді вона активно жистикулювала руками- ну ось все так і було.
О цетак історія, звісно дуже добре з твого боку було допомогти тому хлопчику але в бійку лізти було не обов'язково - трохи похмуро сказав Джеймс.
Завжди дивувалася як ти примудряєшся знайти скільки пригод здавалося в місцях де їх бути і не може, це дуже вражає і турбує мене водночас, просто постарайся бути трохи обачнішою наступного разу.
Звичайно буду, наступного разу їм не вдасться підійти до мене зі спини -впевнено заявила шерл.
Ось так вони всі вирушили до дому розмовляючи по дорозі.
****
Через деякий час вони вже були в себе в кімнаті Ренет готувалася до іспитів, а Шерл вирішила доробити борги по навчанню, в кімнаті панувала ідилія, доробивши все, Шерл раптово згадала, що обіцяла зробити за однокурсника фізику за те, що він її відмазав перед вчителем... вона потяглася до сумки, щоб узяти зошит, і помітила книжку, яку вона туди поклала, коли прийшла з вистави.
Хмм... я так і не відкривала цю книгу, треба буде повернути її якось, правда, як я поверну книгу, якщо я навіть не знаю імені того хлопця, - подумки міркувала Шерл, - і тут із книги випала якась записка, піднявши її, вона помітила, що вона теж була зашифрована, - щось надто багато зашифрованих записок останнім часом завелося... - о, тут на задній частині аркуша є підказка, ну, гадаю, я зможу це розшифрувати... ммм. . може мені сказати про це Ренет - Шерл бічним зором поглянула на Ренет, яка була повністю занурена в книжки - Тані не треба її відволікати через дрібниці, сама з цим впораюся.
****
На розшифровку у Шерл пішло більше часу ніж вона припускала, вже стемніло і була доволі пізня година але їй все ж таки вдалося розібрати послання у записці було написано що той "хлопець вчиться у їхньому коледжі і якщо вона хоче повентути йому книжку то нехай приходить до сада після першої пари" - А так ось де я могла бачити його обличчя точно він же сидить на задніх партах такий тихий та непримітний що я забула про його існування напевно як і всі бо я ніразу не чула щоб до ньго хтось звертався ну тоді треба буде все таки дізнатися його ім'я та повернути йому книжку мгх. . я вже так втомилася Рент уже дано спить напевно і мені треба - Шерл написала на записці послання тим самим шифром і поклала її назад у книгу, а книгу в сумку й пішла спати, але поспати в неї не дуже вийшло, думки про того хлопця не як не полишали її голову аж до самого ранку.
Дякую за читаня і за очікуваня (❁´◡`❁).