На годиннику вже було 8.13 а професора Джеймса все ще не було Ренет і Шерл вже давно зібралися і стояли біля дверей коледжу вже як 10 хвилин.

Вічно він має моду призначати годину зустрічі і на неї запізнюватися ніколи цього не розуміла (Сердито сказала Шерл, вона не любила чекати, тому ця ситуація її дратувала).

Але не довго довелося сердитися: на горизонті з'явилася знайома постать це був професор Джеймс, він підбіг до дівчат і став намагатися відешатись.

Ха...ха...вибачте запізнився...перевірка робіт учнів зайняла більше часу ніж я думав.(з винуватим обличчям подивився на дівчат).

Ну нарешті (сердито сказала шерл) ми вже думали, що ви не прийдете, ну а тепер, коли всі в зборі, ми можемо НАРЕШТІ ПІТИ ВЖЕ !

Не вирішивши більше гаяти часу, вони вирушили в дорогу, бо до цирку треба було ще дійти, а їхній коледж, як на зло, був збудований за містом на невеличкому пагорбі, і ось вони вже йдуть вулицями міста, усюди метушня, діти бігають, сміються, дорослі щось активно обговорюють, в крамницях була черга покупців, Ренет із цікавістю роздивлялась усю цю метушню, бо вона була із знаті, її не часто відпускали на прогулянки, а якщо й ходила, то лише з супроводом. А он вдалині вже виднівся намет цирку, а біля намету було ще купа цікавих прилавків із солодощами. Джеймс підійшов до каси щоб узяти всім квитки на виставу поки він це робив Шерл і Ренет роздивлялися прилавки, на виставу прийшла купа людей, тож вільних квитків залишилось мало, але, бачте, на наших головних героїв їх вистачило.

Ну ось я взяв нам квитки шоу почнеться за півгодини тож ми маємо час походити по прилавках і взяти участь у конкурсах сповістив дівчат Джейм.

Раз така справа то підемо он у той прилавок там так багато солодощів здається там навіть є яблуко на палиці (Сказала шерл з радістю в очах).

Звичайно чому ні підемо візьмемо що-небудь поїсти зізнатися я з самого ранку нічого ще не їв.

Вони ще ходили якийсь час по ярмарку і весело проводили час доки Шерл не відбилась від групи підійшовши до якогось прилавка щоб краще роздивитись товар але краєм ока вона помітила за прилавками якихось дітей які щось бурхливо говорили щоб краще розчути вона підійшла ближче до них та картина яку вона побачила їй не сподобалась якісь троє хуліганів здається теж студенти задирали маленького хлопчика вони забрали в нього його білет і ніяк не хотіли його йому віддавати, Звичайно Шерл будучи навченою, що за слабких треба заступатися, не могла пройти повз, тому вона підійшла до хуліганів і вихопила в них із рук квиток хлопчика.

Перестаньте знущатися з цього хлопчика, якщо він слапкіший за вас, то це не значить, що в нього можна відбирати квиток, -сказавши це, вона віддала квиток малому й сказала, щоб він ішов звіти.

Хм що хочемо те й робимо, а ти ще хто йди звітуй куди йшла, бо і тобі зараз прилетить -сказав один хуліган.

Не піду і не соромно ображати слабшого від вас ну звісно ви хулігани тільки й умієте що слабших ображати бо на більше ви й не здатні й ображаєте тільки тих хто не може дати вам хорошу здачу - з насмішкою сказала Шерл.

Ах ти... як ти смієш таке казати: сміливості багато, то зараз поплатитися за ці слова. З цією фразою вони напригнули на Шерл і почалася гарна бійка, оскільки Шерл трохи вчили рукопашного бою, то вона не поступалася своїми позиціями, але троє на одного, як мінімум, не цесно і, хоча Шерл так знатно їх пошарпала, але одному хулігану все ж таки вдалося непомітно підібратися заду до Шерл і вдарити її по голові, після чого вона відключилася, прокинулася вона через деякий час тіло моторошно боліло звичайно хулігани не скубились бити лежачого ще трошки повалявшись на землі вона все ж таки вирішила піднятись і тільки зараз помітила хлопця, що сидів на лавочці поруч з нею він не був одним з тих хуліганів у нього була дуже не звичайна Зовнішність біле як сніг волосся червоне немов та кров очі досить бліда шкіра і худе тіло, волосся в нього було незвично довгим для того часу акуратно заплетене в хвостик. Він був занурений у читання якоїсь великої книжки, що навіть не помітив, що Шерл уже прокинулася. Шерл вирішила першою почати діалог.

Ем, привіт, що ти тут робиш?

Хлопець не відриваючи свого погляду від книги відповів.

Привіт бачу ви нарешті прийшли до тями я вже думав покликати когось до вас я бачив як ви заступилися за того хлопчика дуже шляхетний вчинок з вашого боку а що я тут роблю я чекав коли ви прийдете до тями хотів переконатися що ви не вмерли -неквапливо промовив хлопець все ще не відриваючи свого погляду від книжки.

О ну дякую, ви все бачили, чому ви тоді не заступилися за того хлопчика?

Тому що якщо за нього завжди заступатимуться, то він ніколи не стане сильнішим і не навчиться давати відсіч.

Так, але він ще зовсім малий, він просто фізично не може дати йому відсіч, але у вас дуже цікава точка зору... ой, а скільки часу я так провалялася?

Десь хвилин так 20, а ви поспішаєте - це звучало більше схоже на твердження, ніж на запитання.

Так я ж прийшла з друзями напевно вони вже обшукались мене мені терміново треба бігти - з цими словами вона встала обтрусилася від пилу і вже побігла до намету цирку але зупинилась на пів кроку обернулась і запитала хлопця - А як тебе звати мене до речі Шерл.

Це не так важливо, тим паче зараз, - з цими словами він підвівся і кудись пішов.

Хм дивний якийсь о.. він забув свою книгу, ей зачекай ти книжку не взяв - крикнула Шерл в сторону хлопця але він просто ростворився в тумані - Гаразд візьму її собою треба буде її йому повернути.

Джеймс і Ренет уже об нишпорили весь район та не знали де Шерл, вони ніяк не могли її знайти і вже починали хвилюватися, що з нею щось трапилося, але потім помітили її, вона була біля намету цирку, вони побігли до неї.

Шерл де ти була ми скрізь тебе шукали і що з тобою сталося чому на тобі стільки синців і що це за книга у тебе ! - почала стривожено розпитувати Ренет.

Да так... побилася за правосуддя але це довга історія давай її потім обговоримо вже починається виступ пішли - тож шерл навіть нічого не пояснивши побігла всередину намету і Ренет з Джеймсом залишалося тільки піти за нею.

Дякую що читаєте мою книгу сподіваюсь вам сподобалось :)