إنبثاق
كان الكل سببا و أنا نتيجة. فاغتربت في موطن الخلاء و الحنق وضع رايته على قلبي و احتلني. مررت عبر جسر مفروش بالأشواك، كأنه سور لا ينتهي، كلما أقول أن خط النهاية قريب أجد مسافة أخرى مجهزة لقتلي بينما أنا على قيد الحياة. كل مرة أرغب في رمي نفسي، ينبهني عدم اليقين بما يتبعني في نهر المجهول، أهو خلاص أم جحيم من نوع آخر؟ أبقاني ذلك سائرا، مترددا و متألما. لاوجهة، لا ظل يقيني من الحياة التي تحرقني بشمسها التي يجب أن تدفئني، لا مسكن لمن هو مثلي ليحتمي من قطرات مطر ندية تسقط كأنها سهام.
2020-07-24 22:59:49
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
yoona
💗💗💗😍
Відповісти
2020-07-25 01:24:57
1
valliana04
@yoona 🥺💜💜
Відповісти
2020-07-25 01:31:34
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9004