إنبثاق
كان الكل سببا و أنا نتيجة. فاغتربت في موطن الخلاء و الحنق وضع رايته على قلبي و احتلني. مررت عبر جسر مفروش بالأشواك، كأنه سور لا ينتهي، كلما أقول أن خط النهاية قريب أجد مسافة أخرى مجهزة لقتلي بينما أنا على قيد الحياة. كل مرة أرغب في رمي نفسي، ينبهني عدم اليقين بما يتبعني في نهر المجهول، أهو خلاص أم جحيم من نوع آخر؟ أبقاني ذلك سائرا، مترددا و متألما. لاوجهة، لا ظل يقيني من الحياة التي تحرقني بشمسها التي يجب أن تدفئني، لا مسكن لمن هو مثلي ليحتمي من قطرات مطر ندية تسقط كأنها سهام.
2020-07-24 22:59:49
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
yoona
💗💗💗😍
Відповісти
2020-07-25 01:24:57
1
valliana04
@yoona 🥺💜💜
Відповісти
2020-07-25 01:31:34
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11213
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8572