Видалити публікацію?
Віталій Босий
2023-10-14 14:04:09
Outro. Кат-сцени та попіл
Особисте
Вчора, не повіриш, зайшов у спальню, руки в боки. Оглянув все, дивлюсь, нагорі на шафі диск лежить. Я його дістав, витер з нього пил, знайшов DVD-програвач, вже й забув, як ним користуватись. Ну а далі ввімкнув тв, розвалився у кріслі у темній-темній кімнаті - діло за вечір вже було. А там ще знаєш як, що можна вибирати хід подій, якщо що - режим такий. От сиджу я у старому кріслі по центру кімнати, телевізор JVC з випуклим екраном. І фільм якийсь про раллі-гонщиків, ну а я ж з пультом сиджу чекаю, коли вже можна буде змінити сюжет. Життя перестає бути раціональним. Почуваєшся Богом і дивишся, як персонаж з фільму метушиться з боку в бік, наче ще щось можна змінити. А потім згадав і свої перегони. Пам'ятаю, як ми востаннє прокинулись з нею після автокатастрофи, вона була непритомна і з хорошим шрамом. Десь посередині між розчаруванням та вірою. А я виповз з авто без жодної подряпини, струсив попіл з свого его і подумав, що різко крутнув руля. Тоді ще відчув на собі неприємний погляд і напруження у повітрі. Збоку від мене на чорному троні сидів чорний лицар у чорній кольчузі, з вугільно чорними очима і чорним мечем. Пам'ятаю точно, що впізнав його, хоч й не бачив його обличчя за шоломом, і як сказав йому: "Послухай, ти не розумієш, я не винний, просто дорога була нерівна, та і авто ж некероване, в ньому навіть гальмів немає. Напрямок вітру погіршив зчеплення, бачиш як перевернуло та і взагалі це не я винен", показуючи на свого непритомного штурмана. А лицар просто сидів на троні і дивився на мене з цікавістю, наче чогось чекав. "Зрозумій, її ще як проектували, вона вже була дефектна. Та і сів я за неї, бо не міг втриматись від ричання мотору, лискучого салону, градієнтної фарби і стокових дисків. Мріяв, як доїду на ній аж до краю землі, чи поки старість не забере, а воно бачиш як вийшло?" Лицар на троні мовчки дивився на мене, наче наскрізь бачив, але рухів ніяких не робив. Я метушився зі сторони в сторону. Підбіг до дівчини і намагався її підняти, як помітив, що на моїх руках її кров. Мабуть поріз, треба перекрити рану і чимось перев'язати. Пам'ятаю, як вона ледве прокинулась і почала кричати. Кожен мій рух і спроба їй допомогти супроводжувались її болем. "Ти що не чуєш? Поставив тут свій трон, ніяким віражем би не об'їхав. Викликай швидку, вона ж зараз помре прямо на обочині!". Чоловік на троні не зрушив з місця і почав стверджувально кивати. Через якусь мить все затихло - поки я намагався накласти бинт, не помітив, як вона перестала дихати. Все що від неї залишилось мені - її погляд на моїх очах. Здавалось, що тоді все втратило будь-який сенс. От я намагаюсь привести її до тями один раз, безуспішно. Потім знову - знову безрезультатно, потім починаю рвати волосся на своїй голові. Через мить я дістаю каністру і обливаю авто. Той, що на троні так і сидить, як наче нічого не було. І вся ця обстановка стає схожою на якесь гротескне кіно без жодної хорошої кінцівки. "Ну що, тепер ти задоволений? Давай, встань зі свого крісла і вийди сюди - я ненавиджу тебе всім своїм серцем!" Пам'ятаю, як почав кидати в нього камнями - "Ти що неживий? Скажи хоч слово". Як остаточно вибухнуло авто і як впав на спину. Як підійнявся і почав падати на коліна і плакати, дьоргав його за ногу і просив зробити його хоч щось. Пам'ятаю, як підійнявся знову, висушений до дна. Повернувся обличчям до палаючого авто, до неї, а потім до трону. Розкрив руки так широко, як міг і сказав: "Я розумію, чого все так і чого ти такий, чого я такий, чому вона така, показавши на бездихану дівчину. Останнє бажання - обійми мене." В моїх очах була абсолютна байдужість і прийняття. Коли я сказав останні слова він стиснув рукоять меча і піднявся перед мною, наче чекав цього вже цілу вічність. Він постав перед мною як старий друг і найзліший ворог, розпрямивши плечі і направивши на мене свій погляд. А потім сказав: "Життя не в раціональності. Втім як і ця машина - будувалась не з раціональних поглядів, тому в ній і відсутні гальма - вони там не потрібні". Потім він завернув меча за спину і з усього маху, - я побачив титри і почув один з саундтреків, той що був написаний похапцем, тому й знаходиться внизу списку. Якась дешева розвага цей фільм з вибором сюжету, наче в тебе з першого разу є всі правильні відповіді. І поклав той диск назад на самий верх шафи - де йому й саме місце.
59