Видалити публікацію?
uranic nihilist
2024-11-09 03:14:58
археологічний екстаз
Думки вголос, Особисте
П'ять років тому я був на піці (чи на пиці) свого літературного єства. П'ять років тому я не міг уявити свого буття без літератури. Чотири роки тому я брав витвори місцевого мистецтва на критику. Чотири роки тому я був настільки вражений однією з робіт, що намалював малюнок та надіслав авторці. Я погано малюю. Я не вмію малювати, тим паче обличчя. Але саме обличчя було на тому малюнку. Я досі вважаю це найвдалішою своєю спробою олівця. Сьогодні я натрапив на пост цієї авторки. Вона виклав мій малюнок та сказала про нього теплі слова. Це щось сколихнуло в мені. Тугу за минулим літературним фонтаном? Жаль за згаєним часом? Не знаю, адже я sleep deprived, бо сусіди вирішили закохати один одного до смерті. Знаю лише те, що мені в грудях зробилося тепло. І заразом дуже сумно. Так, прямісінько у грудях. Ця знахідка принесла з собою спокій. Щось у своєму житті я зробив правильно.
2
247