Хутко зібравшись, ми дременули із нашої школи по машинах. Я сіла в машину із трьома моїми знайомими, їх звали - Саша, Вітя, Міха. Сара – моя однокласниця з якою ми були в туалеті поїхала в іншій машині. Спочатку все було добре, ми їхали попереду, інші за нами, однак раптом з моря піднялась буря. Машини, які їхали за нами прийшлось зупинитися біля обочини, ми ж з хлопцями поїхали далі.
Раптом Саша із заднього сидіння кричить Віті, який був за кермом – Віть, тікай з сидіння! Вітя хутко стрибає мені на коліна і тут якась рука крізь сидіння проходить і наче хоче щось або когось схопити. Це був привид Ірен, вона хотіла завадити нам приїхати в старий спорт зал. Щоб нас зупинити вона вселилась в Міху і намагалась вбити Вітю, таким способом нас зупинити. На наше щастя Саша вчасно зреагував, проте Міха після цього переселення як ми не намагались, але він так і не прийшов до тями. Часу було обмаль – потрібно було знайти місце загибелі Ірен.