Вернись и объяснись II: Начало пути.
Ух оседлаю я коня, Коня чёрного. И в опаснейшую даль Быстро двинуся. В тех краях ну нет совсем, Мне знакомого, Там дороги ещё, Не раскинулись, И стремглав позабыв Всю обидушку, Я семью обнял, На прощание. Чтоб родня, не забыла Кровинушку, Я им дал одно Обещание. Что вернусь живой, Да с победою. Что не дам врагам, Вас обидеть и, как вернусь домой Всем поведаю: Как я спас страну От погибели. Вот остался я, Лишь с конём един, Скачем, скачем мы Добираемся, В голове свербит: "Всё же, вдруг ушли?" И прощенья мне, Не останется.
2022-02-07 08:31:23
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7731