Герой романа

Иван Пчельников

Услышь мою жластливую молитву. Лишь мой ты оберег, мой жалостливый вой. Где космос ты, но только лишь орбита, Не позволяет взглядом встретиться с тобой. Где ты волна, ты мой герой романа! Ты ключ к разгадке самых вечных тайн! Ты моё всё, ты вечная отрада! Где будешь ты, там появлюсь и я! Звучат все эти фразы утихая. Где громкий крик нарушил мой покой. Проснувшись вмиг, и всё осознавая: Мы никогда не встретимся с тобой.

2022-01-30 20:29:06

Інші вірші поета

О внешних отличиях. . крик души Наставник. (учителю русского языка и литературы)

Інші поети

Крістіна Мокружицька

@KRISTI_LOVE_

Olim

@_Olim_

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12319

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6420