Видалити публікацію?
Краміра Дарґо
2023-06-09 21:08:56
Трохи про мрію
Думки вголос, Особисте
Думаю, кожен знає що таке мріяти про щось. Це ще та розкіш в наші дні, бо реальність часто нагадує, що ти недостатньо вправна чи талановита, не маєш всіх засобів чи фінансів, та і взагалі багато таких самих людей як ти на це єдине містечко під сонцем, про яке так мрієш. В дитинстві я хотіла бути балериною, але не мала для цього фізичних даних. Потім марила космосом та хотіла його досліджувати - шкільна програма швидко погасила мій ентузіазм. Довгий час хотіла бути дизайнером одягу, навіть почала для того вчитися малювати і вступила на кравця в училище (на більше поки грошей не було). І ніби навчання йшло цікаво, і ніби в мене щось починало виходити, але почалася пандемія, а за нею і повномасштабне. Дистанційне навчання давалося мені важче, більшістю завдань було лише монотонне списування конспектів. Навіть якщо встигала все здати, я так і не розуміла що щойно написала. А без розуміння матеріалу, я стала гірше шити. Те що колись надихало, тепер лиш стало тягарем. Отут і почала тріщати по швам моя мрія. Я погано справляюся? Як я далі вчитимуся, якщо навіть це можу потягнути? Майстриня, яка вчила нас, навіть якось сказала, що не знати чи я на фабриці впораюся. Це пригнічувало, здавалося, що чим далі, тим більше до мене прискіпуються. Ледве зробила дипломну і випустилася, почуваючись пригніченою та спустошеною . Вдома так місяця два не підходила до швейної машинки. Але не все так жахливо. Була одна річ, яка допомагала триматися весь цей час - малювання. Да, свій вільний час я самостійно вчилася цьому. Щось виходило, що не дуже, але процес більше приносив задоволення ніш шиття. Або це тому що, тут вже так не тисли на мене і не вимагали відмінних результатів. Бути професійною художницею та малювати академ я не прагнула, просто хотіла, щоб мої роботи виглядали гарно. Пробувала малювати все, але найбільше всеодно подобалося мати справу з одягом. Промальовування кожної складки, рельєфу - от моя терапія. Якось місяц чи більше тому назад мама знайла оголошення про один універ де приймають без НМТ чи як його там. Зацікавившись, я подала заявку і забула, ну бо якось серйозно не планувала ще кудись поступати. А сьогодні мені подзвонили, розповіли про творчий конкурс, як до нього готуватися і купа ще мабуть корисної інформації. Якраз подавала заявку на дизайнера одягу. І тут моя вже практично мертва мрія запала знову. А раптом вийде, раптом пройду на бюджет (бо на платне нема грошей). Завдання з конкурсу важкі, але виконати їх можливо, головне потренуватися. І тепер мені страшно. Навіть не знаю чого я боюся більше: успіху чи провалу. Та і якщо я поступлю це не дає гарантії, що у мене все вдасться. Але спробувати точно варто. От така історія мрійниці-невдахи.
7
6
148
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Краміра Дарґо
@Іві Муррей дякую, сонце ☀️, будем надіятись
Відповісти
2023-06-11 14:53:42
1
A_slimy_cat
@Краміра Дарґо , удачі тобі🥺
Відповісти
2023-06-11 20:25:55
1
Краміра Дарґо
@A_slimy_cat дякую 💜
Відповісти
2023-06-11 20:36:38
1