Видалити публікацію?
Лідія Юртаєва
2022-02-09 16:25:14
Коли поринаєш у спогади, і знаходиш серед них частку тепла
Особисте, Думки вголос
Цей тиждень я сиджу удома. Мама хлопчика і сам хлопчик, для якого я працюю нянею, захворіли ковідом, тож у мене вимушена відпустка. У мої вікна спозаранку заглядало сонце, зі сталевих відлив на мокрий асфальт повільно скрапав розталий сніг, а на вулиці вітер розгойдував хмари, наче хотів розчистити шлях для приходу весни, ще не скорого, проте так жаданого. Ця атмосфера очікуваного тепла, викликала у мене бажання поритись у моїй колекції давніх щоденникових записів, листівок від близьких, світлинах, напевне для того, щоб ненадовго погрітися світлими спогадами. І от я врешт знайшла невеликий клаптик вирваного листка із котрогось записника. Ось що на ньому написано: Він навчив мене любити сонце. Палко. Щиро. Віддано. Гаряче. Довірливо кидатись йому в обійми, й потопати в них. Підставляти щоки для привітно-ніжних, легких сонячних поцілунків. Ловити кожен його промінь, наче то був останній. Казав: «Щоб побороти пітьму, кожна душа повинна сплести собі своє маленьке сонце». Тож ми виходили на полювання. Знайшовши наше улюблене місце на набережній, звідки відкривався мальовничий пейзаж маленького дикого острівця, розташованого неподалік, а призахідне небо дивувало грою барв, що залишало після себе, повільно спливаюче за горизонтом сонце, зручно вмощувались на краю невеликої дерев’яної пристані. Звісивши ноги, що ледь торкалися води, і легко погойдуючи ними, мов ті діти, що закликали безтурботність, висували перед себе руки з розпростертими долонями, ловили їх. Промені… Він навчив чекати його, не сумуючи за ним, не жаліючи, і не проклинаючи суворі сірі хмари. Лише терпляче сподіваючись, покірливо бережучи вірність, що бажана зустріч відбудеться якнайшвидше. «Сонцю теж потрібний відпочинок, і чим затяжніші хмари, тим сильніше воно втомилось». P.S. "Він", це студент-художник, з яким ми познайомились ще в університеті. На той час він навчався на 3-ому курсі (близько 6-ти років тому). Він постійно розповідав, як сильно любить сонце, як йому нестерпно, коли воно ховається серед непроглядних хмар. Неможливо було не заразитись його любов'ю. #ПОБАЖАННЯ Бажаю вам багато сонячного тепла, незалежно від погоди за вікном, нехай у ваших серцях завжди жевріє особливий куток для світлих спогадів!
3
1
71
Коментарі
Лідія Юртаєва
Ооо, так приємно, і зворушливо, що ти вдячна за цей блог, та ще й називаєш його прекрасним, 😊😊😊 Я у відповідь на "дякую", скажу будь-ласка! О, це чудово, що ти любиш погоду у будь-якому прояві. Бо, я інколи потерпаю, коли нерайдужність погоди впливає на мій емоційний стан у негативному ключі..
Відповісти
2022-02-11 22:58:20
Подобається