Людмила Скрипко
2022-12-18 08:25:27
Особисте
Є така стела "Три сестри". Це кордон між росією, білоруссю і Україною. Моє місто, моя маленька Городня за 30 км від неї. Колись там ще фестиваль був, на честь дружби братніх народів...
Саме повз цей пам'ятний знак 24 лютого йшли колони техніки. Вдень вони вже розсікали гусінню асфальт мого рідного містечка і моє серце.
Ми не тікали з міста. Важко пройти непоміченими родині з восьми людей повз блокпости істот з червоними стрічками Нам нікуди було тікати... Прості речі стали недоступними і омріяними. Механічні дії - імітація життя.
Моя найменша дитина переживала найбільше. Її хрещений стояв у обороні Чернігова, який щодня зазнавав страшного,звірячого нападу по землі. А вночі - літаки і бомби...
Щоранку, склавши рученята у замок, доня молилася за хрещеного. Весь місяць облоги Чернігова це був своєрідний ритуал.
https://www.surgebook.com/lyudmila_skripko/poem/hreschenomu