236.
Людмила Баглай
✍🇺🇦🐔🍝 В небі ворон чорний кряче, А бульбаш й собі кудахче... Відкриває свій роток, Лізе в зашморг дурачок... Свої крила розпускає, Як павич, в дворі гуляє... Ворона у гості він чекає, Плани різні розробляє... Як на яйцях посидіти, Що йому несуть кредити... І пшенички поклювати, Щоб пухло своє напхати... Як з простого когута, Птахою у небі стати... Щоб боялися й його, Дзьобом своїм оберта... Та вилазить на паркан, І в комірку загляда... Щоб таке ще відхопити, Ворону, щоб догодити... Ти, когутику, спинись, В борщику не опинись!!! Будеш крилами махати, Можем їх ми обітяти!!! 17.12.2022
2023-01-27 14:42:29
2
0
Інші вірші поета
228. 254. 267. 261.
Інші поети