34.

Людмила Баглай

✍✍🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Життя людського цінність , Втрачає значення в війну! Дрейфуючи у ночі сутінках І створюючи армію свою... І тіло падає в глибоку прірву , А душу світлу в вись несе... Бо смерті холод поцілунку, Із тіла кров до краплі цього п'є! І прощення тепер не буде, І заспокоєння ніяке не прийде, Прокинувшись, не зміниться, Життів уже нічиїх не верне! Ця армія життів небесна, Дозор у чистому небі несе! За них ми молитися будем, Пам'я ть про них не пройде! Не згасне ні в серці, ні в розумі, Пережитих стан тих почуттів, Історії нашої сторінки записано, Кров'ю загиблих невинних життів!!! 30.04.2022

2023-01-29 15:27:14

2

0

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1503

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4250