Не моїй рудій
Цікаве, Особисте, Думки вголос
Ти стала моєю розмальовкою, до якої було дозволено підібрати будь-які кольори. Звертаючись до тебе, я завжди звертатимусь просто до бажаного образу. І ти не відмовиш мені в цьому. Ти вибрала більше не з’являтись, а моя уява вибрала тебе дівчинкою для биття. І мені тебе не шкода.
Ти один з тих моментів, коли не сподіваєшся ні на що, а потім жалкуєш, що не сталося більшого. Тут мало б бути багато слів захоплення, але який в них сенс, коли ти не прочитала їх тоді в моїх очах? Який в них сенс, коли для тебе то просто був звичайний прекрасний день? Який в них сенс, коли ти забрала з собою літо? Ти була гарною яскравою іскрою, з якої так і не загорілось вогню. І моїм маленьким особистим дивом тобі збутись не вийшло. А я би привласнила тебе, можеш не сумніватись.
Подумати тільки, всього лише привітний погляд, посмішка і одне слово змусили мене виписувати у ворді рядок за рядком. Мені було холодно, дуже холодно. Невже не зрозуміло настільки, коли я вхопилась за одну крихту тепла?..
Я не хочу бачити тебе знову.