Валерія відкрила очі,голова дуже боліла,вона озирнулась навкруги темна кімната ,схожа на залишиний завод .Двері відчинилися до кімнати
   ---Ну що прокинулася?--запитав він підійшовши до неї.
   ---А ти як думаєш,як я тут?--відповіла вона.
---Думаю тобі тут краще,ти ж тікала він прекрасного сімейного щастя.--сказала він повисивши голос.
  ---Сімейне щастя ?--сказала вона і засміялась--та яке щастя   ти ревнуєш мене до кожного стовпа,звинувачуєш у тому що я нероблю,ти підіймав на мене руку я вирішила втекти мені Люда допомогла а ти шо ти з нею зробив?--кричала вона зі сльозами на очах.
  ---Нічого я з нею не зробив--відповів   він і наблизився до неї.
  ---Непідходь вбивця?--крикнула вона і штовхнула його ногою.
---Вбивця?--перепитав він ніби не почув.Підійшов до неї ,взяв її за підборідок.Вона глянула йому у очі і сказала.
---Так вбивця ти вбив Люду і це правда .
Він зло глянув на неї і дав їй пощочину.
---Ай --скрикнула вона і заплакала.
---Посиди  подумай
шо говориш.--сказав він і вийшов з кімнати.
  Валерія сиділа із прищепнутими руками наручниками до металевої труби,вона сиділа і плакала.
  --Боже но чому це все зі мною чому померла саме моя сестра.Чому ти Боже недав мені щастя.---говорила вона а сльози текли рікою по щоках.
   ---Так ,занеси їй їсти ,відщепеш руки ,поїсти знов защепиш і в колиш їй це.--сказав він і дав їй шприц із снодійним.
   ---Добре Вікторе.--вона усміхнулась йому і зайшла до кімнати де знаходиться  Валерія.Зайшла біля труби валялися розщепнуті наручники.
---Вік... --хотіла покликати Віктора,але іззаду їй хтось затулив рота долонею.
  ---Чш, тихіше некричіть Галина ,а то я засебе невідповідаю --почувся голос Валерії,вона забрала руку .
  ---Як ти Валерійко я так за тебе хвилювалася.--сказала Галина.
  ---Оййой перестаньте нести цю дурню ,я уже зрозуміла що лише вдавали із себе добрягу.Давайте небудемо виступати у цирку а то в мене часу мало ,відайте мені шпри'ц.--сказала вона повисивши голос вона була злою .
---А прошу--переляканим голосом сказала Галина і віддала Валерії шприц із снодійним.
---Дякую ,а тепер знімайте свій костюм і одягайте мої джинси і футболку .--сказала Валерія.
---Ти хочеш тікати,а щоб Віктор непомітив переодягнешся щоб він подумав що ти то я?
---Так,--відповіла Валерія.
---А далі що ,де ти будеш жити,Валерійко я думаю тобі краще повернутися до Віктора.--сказала Галина і підійшла до Валерії.
---Ви будь ласка не лізте у мої справи і я у ваші небуду лізти,а    якщо ви вважаєте Віктора таким хорошим то і живіт з ним.--сказала Валерія і зняла свій одяг і одягнула одяг Галини.
--- Ви побудьте туй а я вийду.
Валерія вийшла і 'пішла в низ сходами Віктора небуло вона вийшла із закинутого заводу.Відчула що хтось заду неї,вона різко обернулась позаду неї стояв Віктор.
---Тікати вирішила?--запитав він і підійшов ближче схопив її за руку ,вона сама. незрозумівши викрутили його руку , штовхнула ногою у плечі і він у пав на землю.
---Так втікати зібралась.--'сказала вона витерши руки салфеткою . Поблизу стояла Віктора машина вона вирішила доїха ти до вокзалу на ній.