Початок
Зміни
Новина
Повернення
СПРОБА ВТЕКТИ
Кінець
Кінець
    Валерія уже майже доїхала до вокзалу ,подивив шись у бокове дзеркало машини вона помітила що два чорні джипи їдуть прямо занею ,Валерія натиснула на газ вони також прискорились,обїхавши її вони перегородили їй дорогу .Із машини вийшли два охранники підійшли до машини відчинили двері.
---Валерія вийдіть із машини добровільно.--сказав один із охранників Віктора .
  ---А то що?--запитала Валерія .
  ---Нам Віктор дозволив взяти вас силою.--саазав він і витяг Валерію із машини.
---Відпустіт-крикнула Валерія .
Вони посадили її до себе у машину і повезли назад на закинутий завод.Привезши її повели у кімнату на третьому поверсі,у кімнаті було холодно,капала вода зі стін,із одної сторони кімнати небуло стіни .Вони зав'язали руки їй ,до кімнати ввійшов Віктор.
  ---Ну скажи ти мені назло це робиш , тобі що було погано зімною ?---він говорив тихим ,спокійним голосом ніби зовсім незлився на неї але глянувши на його скули які шевелилися можна було зрозуміти що він злиться.---ну не мовчи скажи хоть шось--крикнув він .Валерія немогла і слова вимовити , сльози самі собою текли по щокам,ноги і руки дрижали їй було страшно.
Віктор підійшов до неї,вдарив її по обличу вона впала.
  ---Моде щось підете скажете і він заспокоїться?--запитав охранник у Галини .
   ---Якби я могла щось він мене тут силою держить.
--- Відпусти.--почувся благальний голос Валерії.
---  Гріш може підеш?--запитала Галина у охранника.
  ---Так я іду неможна тут стояти він її уб'є.--сказав він і направився до кімнати.
---Віктор хватає на кого ти похожий ---закричав Гріша.Віктор встав і вийшов з кімнати подивившись зло на Грішу .
  Валерія лежала і їй нічого не хочеться
---Люда сестричко, забери мене я неможу так мені тебе дуже невистачає прошу забери і мене незалишай мене тут саму--говорила вона дивлячись на небо через круглий отвір у криші --забери.
  Віктор сидів і пив віскі дивлячись у одну точку,до нього підійшов Гріша .
---Що тобі? --запитав Віктор неподивившись на нього.
---Віктор навіщо ти так із нею?
---Тобі яке діло?
---Я нелише твій охранник а й друг ,розумієш вона жінка а ти поводишся як негідник.
Віктор встав і вийшов.
Вона йшла попереду а за нею ішов він ,вітер подув на її волосся воно розійшлося по її плечам "яка вона прекрасна --подумав він іду
чи позаду".
Валерія лежала , почула чиїсь кроки ,глянула перед нею стояла Люда.
---Люда ти жива чи ..
  • ---Жива,жива тіль
и тихіше .---відповіла Люда і розв'язала Валерії руки.
---Ай--дуже голосно крикнула від болі Валерія.
---Та зможеш іти?--серйозно запитала Люда .
---Я пос..тараю..ся--ледь промовила вона.Почулися чиїсь кроки.Люда поставила Валерію лежати.
---Люда підготовся--саазав Вальтер їй .Люда уже давно знайома із ним і щоб знати як там Валерія він случайно зустрічався з нею.
---Так --сказала Люда Вальтерові.
До кімнати зайшов Віктор
Люда напала на нього ззаду ,зайшли охранники почалася бійка.Люда хотіла помститися Вікторови,вона зі всієї сили вдарила його влице ,хотіла повалити його на землю, але він штовхнув її зі всієї сили ,вона полетіла у сторону прірви
---Люда --закричала Валерія .Люда встигла схопитися за край прірви ,
ледь трималась до неї пі
дбіг Вальтер і
схопив за руку .
---Тримайся.
Він витяг її ,
Люда озирнулась Віктор лежав без свідомості ,один із охранників лежав з пробитою головою,а другий с тояв з піднятими руками і мокрими штанами від страху.
---Валерія як ти?--запитала Люда.
---Добре а ти?
--тоже.
Під'їхала поліція забрала Віктора та охранників .
А Валерію забрала швидка.
Люда ішла сумно їй було людина яку вона любила чуть її невбив.
  Приїхавши додому Люда зателефонувала Валерії
  ---Ало- як ти?--запитала вона у Валерії.
---Добре нехвилюйся,а ти як жива ти ж вроді померла .
---Віктор у мене у квартирі ударив мене я впала і вдарилася головою по бетону ,він мене вивіз у ліс і там кинув ,а старенька бабуся ішла по гриби і знайшла мене я жила у неї і зустріла її внука Вальтера він працює таємним агентом і придумав так потай з'явитися ,а Галина за планом мала допомагати Віктору щоб все знати розумієш.
---Так цікава історія .
---Ну що до завтра  я тебе заберу .
---Так до завтра.
Після дзвінка вона пішла спати.
Зранку вони Люда,Галина , Вальтер пішли в лікарню по Валерію.
---Ну що додому.--скащала Валерія .
---Так --відповіла Люда.Вони подивилися одна на одну.
---Так люблю коли вони одна на одну так дивляться --скащав Вальтер Галині.
---Мені вони також дуже подобаються хороші сестри.
---Так.


© Любов ,
книга «Його погляд».
Коментарі