Видалити публікацію?
Мелорі.
2020-12-14 16:08:18
Різне, Думки вголос
Стоїш майже на краю. Підходиш ближче. Вдивляєшся в безкрає небо. Опускає погляд донизу: скелі і каміння, об які розбиваються безсилі хвилі, перетворюючись на піну. Мурашки пробігають шкірою. Чи то від вітру чи від болю, що чим далі, тим більше гризе твою душу зсередини. Закриваєш очі. Прислухаєшся до суворого виття вітру. Піднімаєш руки догори... А якщо полетіти? Звільнити душу, нарешті загоїти рану, яка щоразу болить сильніше. І все стане краще. Все. стане. краще.
4
2
47
Коментарі
Роман Верлассен
Гарно написано. Чуттєво)
Відповісти
2020-12-14 17:15:25
1
Мелорі.
@Роман Верлассен дякую☺️🌻
Відповісти
2020-12-16 11:52:40
Подобається