Півні
Для всіх і ні для кого
Депресія
Параліч
Декаданс
Мізантропство
Боротьба світла і пітьми
Пункт призначення
Пізно шкодувати
Я хочу
Іще обов'язково побачимось
Пісочниця
Епілог
Для всіх і ні для кого
Буває мушу я собі казати у процесі:
"Люди мислять глибше, не в прямому сенсі,
Здатні творчість мою усвідомити сповна,
Що мотивує знов мене звернутись до пера".
Буває страшно уявити - все спектакль,
І ти у ньому проти гідри без вогню в руках Геракл.
Скажіть, плоди моєї праці тягнуться до суті?
Так, скажіть, бо сенсу без осмислень не існує.
Намагаюся дізнатись, чи однаково ми бачимо красу?
Яскраве сонце, річку, вранішню росу?
Чи сонце в небі вам звичайна зірка?
Річка - просто шум, впадаючий у прірву?
Боляче мені від того, що люблю я доброту,
Вкладаючи у текст і сенс, і біль, і глибину.
У відповідь отримую слова "Прикольно", "Круто".
Йдіть ви в біса геть, якщо не можете культурно!
Я маленького себе завжди у текст вкладаю
І питаю: "Прірво, що живе в тобі за краєм?"
Зрозумійте, вірш цей - спроба відкопати тайну в темноті,
І прірва унизу - шматочок раю що тримаю я в собі.

© marco polo ,
книга «Спогади про минуле (Збірка віршів)».
Коментарі