MargF
2023-03-06 12:13:28
Уривок з книги
Різне, Цікаве
Я нервово поглядала на екран смартфона все чекала, що подзвонить Марко і скаже що вже приїхав. Час став тягнутися, як жувальна гумка. А око так і поверталося до того лахміття, а воно стало ще ближче…Я нервово відсунулась на другий бік лавочки та ноги вже тупцювали, наче хотіли кудись бігти.
Десь каркала ворона, знов подув пронизливо холодний вітер, скуйовдив моє волосся заплете в дві косички.
А та набридлива купа все ближче….
Все! Ну його! Піду прогуляюсь! Не можу сидіти, вся дупа болить. І я підскочила, наче хтось дійсно вкусив за дупцю, та пішла не думаючи куди, лиш би подалі від смітника.
От цікаво, у нас-то сміття сортирують, навіть за містом, навіть в маленьких селах. Це прописано законом. А хтось от так запросто порушив закон та накидав мотлоху, не розкидав по сміттєвим бакам, хоча ті стоять поряд. А якщо буде перевірка, ті люди не бояться штрафу? Він чи малий.
Я нервово озиралась, нікого. Може даремно я відійшла від зупинки? Бо ж скоро приїде Марко, то нічого, я побачу як він приїхав і підбіжу, бо тут усе проглядається.
Але не можу сидіти там. Чим далі відходжу від того місця, тим трохи легше на душі стає.
Треба попити заспокійливого, бо вже сміття мене полохає, а далі що? Буду боятись шкарпеток? А що у них треба ноги всувати, а може відгризуть? Ой, леле, і коли я зійшла з глузду?
Та ось я почула шурхіт, спочатку тихий, але він швидко наближався. В мене все в середині обвалилося в шлунок. А ноги самі прискорилися, я навіть запізно зрозуміла що майже біжу. Я постійно злякано оглядаюсь, та нікого не бачу. Та що ж таке?
Та ось відчуваю як в щось врізалась. Йой, боляче!
– Обережно!
Потираю ніс, перед очима потемніло, а коли я прокліпалася, то побачила…