MargF
2023-11-02 16:52:57
трошки з нового
Різне
– Гей, давай оброблю, тобі рану, може тобі не зручно дістати? – спитала я ввічливо.
Бачу як спина її напрялася, натягнув тонку тканину плаття, аж окреслились м’язи.
Вона різко повернулася в мою сторону, глянув на мене пронизливим поглядом. А я сіпнулась назад, бо не чекала побачити те що побачила.
– Йой! – вирвалося в мене, я вирячила очі, відчуваючи як щоки полум’яніють.
– Що таке? Передумала грати в медсестру? – бовкнув…він.
Це виявилося не дівчина, а хлопець. Я ще уважніше придивилася...так не здалося, точно хлопець, з довгим волоссям кольору повного місяця. І у нього пронизливо сині очі, наче сапфіри. Він недовірливо дивився на мене з півоберту.
– Чого замовкла? Ау, з тобою все добре? – перепитав цей…наречений? Як назвати наречену чоловічої статі?
Він зовсім повернувся до мене обличчям, махаючи рукою перед обличчям.
Я мотнула головою взяв себе в руки.
– Ні, тобто так…йой…я просто думала що ти…дівчина...а ти навпаки...– пробубніла я собі під носа розгублено оглядаючи з ніг до голови цього дивака, згадав як упала носом між його грудей, які я думала жіночі, а то чоловічі… От знов щоки в мене палають.
– Ну то що? Яка різниця дівчина чи хлопець? Чи ти любиш дівчат і хотіла підкотити, а тут облом? – ляпнув це цей…цей…довбень!
– Що-о?! Ні! Я по хлопцях, якраз навпаки…– обурилася я, відчуваю, що в мене вже вуха навіть з сорому горять.
– А, тобто, раз я хлопець, а не дівчина то ти хочеш підкотити? – ляпнув цей невіглас.
Він що знущається? Ще криво всміхнувся.
– Да кому ти потрібен! В мене є наречений...тобто був! Я просто хотіла допомогти пораненому, – відповіла я, обурившись.
– Співчуваю твоєму нареченому…і не дивно що він пішов від такої збоченки, як ти, – відповів цей поганець.
– Він не пішов…– бовкнула я, а потім осіклася що сказала зайвого і різко замовкла. Мовчки жбурнув медбокс цьому довбню, – На, сам тоді лікуйся.