Одна Синичка стоїть і все зруйноване, квочка розсердилася та на неї накричала. Весь день сиділа Синя Синичка в гнізді милувалася птахами, та любила свободу. Наступного ранку прокинулася Синичка рано в ранці та дивилася як сонце піднімається в небо. Всі прокинулися, підійшла квочка до синички, та попросила пробачення, пішли вони всі разом на поле де ростуть колоски та всілякі трави. Зірвали декілька та поївши пішли на озеро де хилилася верба.Мама квочка залізла в озеро і всі пішли за нею, тільки синя Синичка дивилася на вербу та давно мріяла, про свободу. Стало вечоріти, всі полягали спати, а Синичка не спала, дочекавшись ночі, пішла від гнізда, до своєї подруги качечки. Перелетівши паркан, побачила свою подругу вона теж не спала, вона побачила синичку,вони порозмовляли та трішки пограли та Синя Синичка сказала:
- Ви будете йти на озеро?
Качечка каже:
- Так звісно!
Синичка пропонує:
- Давай зустрінемося на озері?
Качечка погодилась. І вони пішли до своїх гнізд.
  Настав ранок, всі прокинулися та пішли на озеро. Так само пішли і качки. Вони всі зустрілись, та вирішили поплавати, Синичка дивилася на сонце.  Її подруга поплававши сіла біля синички. Батьки побачили, що їхні діти сидять поряд, здивувалися та попросили щоб вони повідсідали по різні сторони. Але, вони не слухали, і мама Квочка забрала своїх дітей, мама Качка так само зробила. Синичка спитала:
- Мамо, чому ви не можете помиритися ?
Мама Квочка відповідає:
- Тому що я ненавиджу їхню сім'ю!
Синичка каже:
- Чому?
Квочка розповідає:
- Давай я розповім тобі історію!?
Донька згодилась. І мама Квочка починає розповідати:
- Колись, коли вас не було, в мене був чоловік, його звали Півень.
Одного разу, якось свін гуляв де трави, там було багато квітів, мій чоловік хотів зірвати квіти, та подарувати мені, і побачив самі гарні квіти, він хотів і їх зірвати, та подарувати мені, але в цей час ходив Качур, він теж побачив, наш тато йому не дав квітів, і вони почали битися на смерть. Качур помер, а наш тато переміг, зірвавши ці квіти побіг додому, тобто до мене. Він був весь в крові.
Я промовила:
- Це тебе хто так побив?
Півень відповів:
- Качур, він помер а я залишився в живих!
Він не любив сім'ю качьок, ми постійно сварилися між собою. І через деякий час він помер.  Та з цього дня я ненавиджу сім'ю качьок.
Синичка росла і одного дня її матуся відпустила по літати ранком.
Матуся промовила:
-По вертайся на  обід!
Синичка промовила:
- Добре! Вона

• летіла далеко, побачила гніздо велике, заглянула, а там маленькі лелеченята сиділи та чекали на матусю. Синя Синичка подружилася з однією із них. Синичка полетіла на річку, подивившись на своє відображення, полетіла далі. Знайшла чудове місце де можно було відчувати

свободу, посидівши трішки, вона побачила що вже обід, та полетіла додому до гнізда. Пішли вони на поле шукати їжу. Знайшли та поїли, пішли на озеро. По плававши пішли до гнізда. Стало вечоріти всі полягали спати, тількі Синичка не спала. Пішла вона до своєї подруги Качечки. Качечка теж не спала, вони хотіли помирити батьків.
Синя Синичка запропонувала:
- Давай, коли тебе та мене відпустять політати ми заблукаємо , а лелечка- це теж моя подруга вона нас зав'яже канаткою, ми будемо гукати на поміч, і поки вони нас будуть рятувати, вони помиряться!
Качечка погодилась. І вони всі полягали спати...