Народження
Пригоди
Знайомство з мамою синичкою
Знайомство з мамою синичкою
Настав ранок, прокинулася Синичка рано в ранці. Всі прокинулися та пішли на поле шукати їжу та знайшли п'ять колосків поївши, пішли на озеро.
Вони купалися тільки Синичка не купалася. Нарешті мама Квочка відпустила Синичку  промовивши:
- Іди по літай, щоб тобі скучно не було! Та на обід повертайся!
Синичка відповіла:
- Звичайно!
Синя Синичка летіла далеко, та побачила Качечку, яка йшла кудись.
Синичка про мовила до Качечки:
- Давай гукати лелечку!
Вона  прилетіла, та зв'язавши їх, полетіла гукати батьків. І кричить матусі Качці, та матусі Квочці:
- Допоможіть! Синю Синичку та Качечку вкрали! А я хотіла їм допомогти, але злодій мене штовхнув вниз, я погано літаю!
Та лелечка спустилася в низ до батьків. Квочка запитала:
- Ти знаеш куди вони полетіли?
Лелечка відповіла:
- Знаю!
Качка каже:
- Потрібно їх скоріш рятувати!
Лелечка попереджає:
- Але, ні ти Квочка, ні ти Качка не зможете їх врятувати! Мені матуся говорила, що треба тільки рятувати разом! Ви готові!?
Матусі відповіли:
- Ну якщо разом , і за ради дітей, ми згодні!
Лелечка їх вела до лісу де було багато всяких перешкод, але вони зусіма впоралися разом. І нарешті, вони побачили своїх дітей. Та розв'язали їх. Синичка запитує у своєї матусі:
- Матуся, ти вже товаришуєш з Качкою?
Квочка трішки подумала та згодилась і промовила:
- Так!
А мама Качка довго не змогла простити Квочку, і промовила:
- Ні, я не пробачаю!
Синичка підійшла до матусі Качки та промовила:
-  Може ви вже помиретеся і будете жити в цьому часі?
Мама Качки подумала та каже:
- Ну добре! Давайте відсвяткуємо, підемо всі на озеро купатися разом!?
Всі згодилися. Синичка промовила:
- Ви йдіть, а я потім прилечу!
Всі пішли на озеро, а Синя Синичка  полетіла туди де вона любила мріяти. Сіла і любується краєвидом, та питає сама себе:
- Мені чогось не вистачає...
І несподівано прилетіла велика Сова, вона накинулася на неї, Синичка не змогла ні чого вдіяти, і Сова її понесла далеко-далеко. А коли прилетіли вони виявилися біля річки. Вона побачила якусь велику Синичку схожу на неї. Сова її відпустила, Синя Синичка вже хотіла полетіти звідси, але її затримала велика Синичка сказавши:
- Постій, я твоя мати!
Синя Синичка зупинилася поглянула на неї та промовила:
- Не може бути! Ти моя мати?, я звичайно пам'ятаю свою маму, і ти дуже на неї схожа! Як тебе звати?
Велика Синичка відповіла:
- мене звати Меліна!
Синя Синичка каже:
- Мою маму так само було звати я згадую, але в моєї матусі ще було на крилі червона пір'їна! Покажи в тебе є на тому крилі червона пір'їна?!
Меліна показала, і справді в неї була та червона пір'їна. І вони обійнялися. Меліна запропонувала щоб вона полетіла за нею це не  так далеко, і дуже швидко. Синя Синичка погодилась. Вони полетіли до якогось великого дупла, залетівши в середину Синичка побачила дуже багато маленьких синичок.
Синя Синичка промовила:
- Це твоя вся сім'я?
Меліна відповіла:
- Не зовсім, але так!
І вона погукала свою сім'ю, поприлітали маленькі синички.
Маленькі синички дуже були схожі на неї, Синя Синичка здивувалася.
Меліна промовила:
- Познайомся це Бекі, це Бері, це Тікі, це Дайлі!
Показавши кожного із її діток, Синя Синичка спитала:
- А як мене було звати?
Меліна відповіла:
- Тебе було звати Сорі!
Вони обійнялися. Меліна питає:
- Давай з нами жити, я буду про тебе піклуватися будеш більше літати!?
Синя Синичка згадала, що в неї є Квочка мама, та її друзі і відповіла:
- Я не можу, а як же тітонька Квочка вона ж моя мама, та всі інші мої друзі!
Синя Синичка каже:
- Полетіли на озеро?
Синичка каже:
- Матуся!
Мама Квочка підбігла до Синички та запитала:
- Хто це такі?
Синя Синичка відповіла:
- Тільки не хвилюйся, це моя справжня мати, будь-ласка дозволь мені з нею жити!?
Квочка спитала:
- А як ти здогадалася що це твоя справжня мати?
Синя Синичка відповіла:
- Розумієш, я знаю як виглядає моя мати з народження! Будь-ласка дозволь мені з ними  жити?!
Квочка відповіла:
- Ну добре живи, тільки будеш мене навідувати!
Синя Синичка каже:
- Звісно!
Обійнялися всі, та Синичка полетіла з мамою, сестрами та братами додому. Синя Синичка все-таки дізналася що їй не вистачає - це пригод на свою маленьку голівку!. 
             К І Н Е Ц Ь !!!








© Марія Шовкун,
книга «Синя Синичка!».
Коментарі