oskal - To the Hellfire

oskal

2023-08-23 12:51:42

To the Hellfire

Думки вголос, Особисте

(18+) Я загублюсь в метро…просто змішаюсь з натовпом серед вулиць і сірих домівок. Кину палити і потім знову почну, може нап’юсь і через дев’ять років знову піду вішатись. Від минулого разу пройшло рівно дев’ять років, це до речі теж було літо, Липень. Придбаю Marlboro Red, я завжди починаю саме з них, потім - Gold Touch, потім - здоровий образ життя. Візьму пару джин тоників, просто щоб було веселіше в компанії, потім - віскі наодинці зі своєю головою, можливо - просто з пляшки. В якийсь момент це перестає бути навіть ритуалом, тупо треба випити. Потім - місяці спортзалу, спарингів і тяжкої роботи. Потім мене хтось зрадить, хтось спробує підставити, хтось про мене забуде, а хтось ненавмисно зробить боляче. Можливо йобана русня знову якусь хуйню зробить…підораси… Я знову ходитиму, розправивши плечі, дивитимусь прямо, впевнений в собі, як ніколи. Потім - знову не зможу встати з ліжка, прийму ранковий душ крізь сльози і відчай і на роботу піду в окулярах, самих темних що маю. Бо ніхто не має знати, ніхто не може бачити. Нехай знають мій діагноз, цього я не соромлюсь абсолютно. В кінці кінців, багато в чому я краще більшості «здорових» людей, але бачити слабкість - цього не можна. Ніколи не використаю цей йобаний діагноз для виправдання будь чого. Я його використаю щоб сказати: «я це зробив попри йобаний діагноз». Усе життя йде по колу вже багато років і я, тільки зараз, озиртаючись назад зрозумів, що зі мною було. Inferno. Dante Alighieri. Але На цей раз є суттєва відмінність: я визнав, що сам не справляюсь, ледве не втративши абсолютно усе, що робило мене щасливим останнім часом. Я хочу більшого і для цього я плачу за допомогу. Для цього я дякую за ще один шанс, я не припускав, що комусь не похуй…є невеличке коло відчайдушних людей (четверо), які чомусь мене підтримують і деякі з цих чотирьох навіть вірять, що я справлюсь. Так і буде. P.S: знати справжній діагноз - лишній привід поржать від душі.