Зеркало совісті
От дивлюсь я на ту людину,
і думаю:«Вона так бісить, кожну цю хвилину.»
Піду скажу їй що б навчилась «гарно розмовляти» і більше так мене не дратувати.
Та совість моя мені не дозволяє і з думкою моєю розмовляє:
«І я маю тобі це сказати і зеркало подарувати».
І дивлюсь я у зеркало оце, аж соромно дивитись совісті в лице.
—«ну що ж, тепер іди Ярино нарікати на ту людину»
—«Так я ж оце.......не можу подивитись вам в лице»
—«ти виховай себе спершу дитино, а потім нарікай на ту людину».
2021-07-19 10:15:52
3
0