Зеркало совісті
От дивлюсь я на ту людину, і думаю:«Вона так бісить, кожну цю хвилину.» Піду скажу їй що б навчилась «гарно розмовляти» і більше так мене не дратувати. Та совість моя мені не дозволяє і з думкою моєю розмовляє: «І я маю тобі це сказати і зеркало подарувати». І дивлюсь я у зеркало оце, аж соромно дивитись совісті в лице. —«ну що ж, тепер іди Ярино нарікати на ту людину» —«Так я ж оце.......не можу подивитись вам в лице» —«ти виховай себе спершу дитино, а потім нарікай на ту людину».
2021-07-19 10:15:52
3
0