Глава 3
Вже вечоріло, ми досліджували останню печеру яка була на мапі,
але як і на трьох інших точках крім написів та цифр нічого не було,
ще на обох тільки засипанні землею та камінням теоретично
можливі входи, але щоб дізнатися потрібно розгрібати це все
декілька місяців.
Всю дорогу додому ми йшли мовчки, але позаду нас нібито
переслідуючи йшов якийсь підозрілий нам невідомий чоловік.
На підході вже до домівок, я запитав Олега.
- Тобі не здавався підозрілим той чувак який
йшов позаду нас? Запитав я у Олега.
- Ні, йшов то йшов можливо додому, Відповів він
байдужим голосом мені
- Можливо й здалося. Сказав йому я.
- Скоріш за все. Добре до завтра бувай!
Збираючись вже іти Олег крикнув мені, та й пішов додому.
- Добре бувай, Потиснувши один одному руки ми
розійшлися по домівках,
У дома на мене очікувала вечеря, яку я з невеликим апетитом їв,
тому що голова у мене булла забита думками про того
загадкового чоловіка який йшов за нами всю дорого, а також що
та для чого були написано ті літери та цифри.
Після вечері, я сів за комп'ютер і почав шукати відповіді на
питання які застрягли в моїй голові,
Приблизно о пів на першу ночі, я опублікував фотографії на
форумі з якого я раніше взяв мапу, і пішов спати.
О третій ночі я неочікувано прокинувся від невідомого шуму,
уважно приглянувшийся я побачив що вікно відчинене та й
подумав що весь шум з вулиці.
Підійшовши до вікна, щоб подивитися що там коїться, неочікувано
для мене загорівся монітор комп'ютера, на якому був відкритий
фоторедактор з моїми знімками.
До мене одразу прийшла думка, якщо накласти фото на фото, та
поставити прозорість всі прогалини між цифрами закриються, і в
мене можливо буде відповідь на моє питання з написами на цих
кам'яних брилах.
Не звертаючи увагу на те що підказка завилась з нічого, я провів
всю ніч за фотообробкою та отриманням ключа від цього шифру.
Коментарі