Ірина Козун

2018-04-24 15:09:13

я і...

Думки вголос

насправді, написання віршів - дивна штука. то вмієш, то виходить хто зна що. я фанат дощів, нічного неба, чаю/кави і меланхолічної музики. лише це дає мені змогу писати, не залежно від того, який у мене настрій. Я рідко можу отримувати натхнення в чистому вигляді, я не люблю читати мотиваційні пости (вони заганяють мене в тупий кут), я ненавижу публікуватись (уявіть, як важко мені оприлюднювати твори). мені прикро, що мої вірші не схожі на дійсно геніальні. я вважаю їх дитячими, без ідеї/теми/художніх засобів/мотиву. можу радше попередити про наявний потік свідомості і філософські напрями. я захоплююсь постмодерністикою: готова віддати душу за нові рядки пана Іздрика, Сергія Жадана. дещо рівняюсь на них. а так... я звичайна дівчина, яку змушують думати про майбутнє, а вона бачить лише чорну пляму на шляху.