Автобус рушив 2016
Літній день
Автобус рушив 2016
Господи, ну чого так довго! Скільки ще їхати? Годину? Дві? Чи більше? Набридло і водночас цікаво, а що там у літньому таборі? Нові знайомства і друзі-надіюся я, що так і буде. Хто зна чи сподобається мені там.

Гори. Видніються гори, подумала я. Як гарно! Але ще далеко до місця призначення...

Як раптом по розмові збоку я зрозуміла, що цей хлопець і дівчинка також направляються туди.
Я не надто була цим захоплена, не люблю багато людей. Особливо нових - не знаєш, що від них чекати.


2020

Гортаю стрічку в інстаграмі і знову наткнулась на його нове фото. Може, б то мені скасувати підписку? Треба подумати про це...
-Привіт, ти перша вподобала мою публікацію.
-Привіт, так класна цитата, я в захваті. Сам придумав?
-Так дещо сам придумую...

Наша переписка завершилася так неочікувано як розпочалася. Руки знову тремтять...
© Рома Райн,
книга «Ще одна зустріч».
Літній день
Коментарі