Сидів дядько
Я тебе кохаю...
Пиляв той сокіл гілку, на якій сидів
Монолог Магнето
Один із нас
Один із нас
Плюнув хвіст
На червону мотузку
Скажи хлопчику звідки у тебе обрій
Намальовані брови схожі на соплі барона, Браун

Очі сóляться ночью
Наразі питання не на часі
Але через цей проклятущий час
Хтось із них є серед одного з нас

(28.02.24)
© ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ ,
книга «Ненормальні вірші».
Коментарі