Батько і лава (бейти та ще щось)
Я бачив смерть: на ній була діброва,
На ній була ромашка та хвороба,
Я бачив батька: він тоді ходив
І розуму шукав. Сховай, небого,
Ласкаві хвилі радісних вітрів:
Вони малюють пам'яті болото.
Як лава палить, як вона стражда!
Як людські пориви свинячать у кіно та
Як спалося мені! Хотів почути,
Та не почув: мені все знову й знову
Начулися ковтання штукарів.
Тим часом хміль, відкривши свого рота,
Бандері склав калюжні пацюки...
І що було — не знаєш навіть ти.
Спаливши розум і густі квітки,
Я відпустив — тож, відпусти і ти.
опубліковано 19.04.22
На ній була ромашка та хвороба,
Я бачив батька: він тоді ходив
І розуму шукав. Сховай, небого,
Ласкаві хвилі радісних вітрів:
Вони малюють пам'яті болото.
Як лава палить, як вона стражда!
Як людські пориви свинячать у кіно та
Як спалося мені! Хотів почути,
Та не почув: мені все знову й знову
Начулися ковтання штукарів.
Тим часом хміль, відкривши свого рота,
Бандері склав калюжні пацюки...
І що було — не знаєш навіть ти.
Спаливши розум і густі квітки,
Я відпустив — тож, відпусти і ти.
опубліковано 19.04.22
Коментарі