Гнівили сад із інсайдів Саддама...
На смерть коронавіруса (моновірш)
Ескіз
Кирпатий червень, листя під ногами...
Сто рядків (поема)
Мокрий ходжу на світанку...
Хтось недоїв пацифізм...
Анафоризм про зерно
Бороніть себе і душу бороніть...
Сенс життя
Вірші
Коли бомблять — це значить дощ...
Телефон і телевізор...
Можливо, я не патріот... (медитативна лірика)
Бідний талісман
Молитва
Знак
Від нас відірвали маленький шматок...
Октава Аеробусу
Дійсність — химера...
Віват соломі, що згоріла!..
М'ясо (картина)
Зрозумійте, паніровко!..
Еміграційної долоні...
Дві варіації на військові теми, Op. 31
На смерть російського писаки
Он де то...
Моновірш (Солодкий...)
Шахи (Шахматы) у трьох частинах
Повне, радіоактивне...
Артилерійський обстріл поезії
Це наш дім це наш дім...
Я — ніч у кишенях канделябру...
Медійна персона...
Тюремна армія
Маленька, дурна замальовка
Blast Off (авангардний реп)
Тихий вітер лоскоче обличчя... (ft. Voice)
Увага!
Загін грошей (танка)
Ти — не норм...
Моновірш про релігію
Інтро/Інтерлюдія
Телефонний довідник міністерства Піджако (ft. Artem)
Монстр ескапізму
Швидка / Метка...
Бойова поезія
Black герой
Абсурдистський віршик
Це
Це дорога...
Цілком можливо...
Пейзажність
Це розквіт мистецтва...
Autothrill (Автотрілл)
Мокрий ходжу на світанку...
Мокрий ходжу на світанку
Бачу сонце на землі
Бачу зорі ще гіркі
Помаранчеву фіранку

Може навіть уві сні
Бачу я неначе й справді
Голос ніжний та крихкий
На моїй пустій веранді


05.07.22
© ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ ,
книга «Вірші за липень 2022».
Хтось недоїв пацифізм...
Коментарі