"...А вечір знову не малює..."
(18+)
...А вечір знову не малює Квітучі версти різних штук. Ламаю світ, не протестую, І хто там що – я не міркую. А де і хто – мені по*Ую. На око глянути – нічого. «Ну то і що?» Не знаю. Я (Можливо, й матінка Земля) Іще нормально, слава богу, І слава всяким Ієговам. Прийняти їжу я готовий. Рушниця. Він. І вечір. Хата. Сьогодні трохи ми багаті. А ще сьогодні ми на варті, І пох*й, хто якої статі. Однак не пох*й якось, люде, Що хтось краде й при цьому судить. «Що буде?» Буде те, що буде. Можливо, жахне хтось усюди І я відчую запах трав. Давайте вип'ємо за те, Щоб більш ніхто не помирав.
2023-07-12 16:40:55
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1883
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1714