"...А вечір знову не малює..."
(18+)
...А вечір знову не малює Квітучі версти різних штук. Ламаю світ, не протестую, І хто там що – я не міркую. А де і хто – мені по*Ую. На око глянути – нічого. «Ну то і що?» Не знаю. Я (Можливо, й матінка Земля) Іще нормально, слава богу, І слава всяким Ієговам. Прийняти їжу я готовий. Рушниця. Він. І вечір. Хата. Сьогодні трохи ми багаті. А ще сьогодні ми на варті, І пох*й, хто якої статі. Однак не пох*й якось, люде, Що хтось краде й при цьому судить. «Що буде?» Буде те, що буде. Можливо, жахне хтось усюди І я відчую запах трав. Давайте вип'ємо за те, Щоб більш ніхто не помирав.
2023-07-12 16:40:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3846
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4062